Урожай зібрано, але не продано: як аграрії Кіровоградщини переживають падіння експорту

На середину вересня господарства Кіровоградщини зібрали 2 мільйони 424 тисячі тонн зернових. Це на понад 160 тисяч тонн більше, ніж торік, коли намолотили 2 мільйони 260 тисяч тонн. Про це розповіла керівниця департаменту агропромислового розвитку області Валерія Фурманова.

Щороку область виробляє близько 3,5 мільйона тонн зерна. Приблизно 23% цього обсягу йде на власні потреби — харчування, посівний матеріал і корм для худоби. Решта — експортний потенціал. Через обстріли російськими військами портів Одеси судновласники не заходять у них, тому експорт української агропродукції скоротився на 60% порівняно з вереснем минулого року.

За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, нині обсяги експорту становлять 40% від потенційно можливих. «Тому наша ціль залишається незмінною: працювати над усіма інструментами щодо розширення альтернативних шляхів експорту. Ну і геополітично щодо відкриття портів Великої Одеси», — сказав він.

Що робити аграріям, які не можуть продати врожай

Через нестачу обігових коштів сільгоспвиробники можуть скористатися пільговим кредитуванням за державною програмою «5-7-9%». За словами Валерії Фурманової, ці гроші можна спрямувати на техніку, добрива, посівний матеріал і зарплати. Аграрії можуть залучати до 90 мільйонів гривень на обігові кошти під 10% річних, а держава компенсує частину ринкової ставки.

«Це механізм, який дозволяє аграріям утримуватися на плаву, поповнювати свої обігові гроші і утримувати своїх працівників», — пояснила Фурманова. Для критично важливих підприємств зарплата працівників має бути не менше 26 тисяч гривень на місяць, щоб зберегти бронювання.

Уряд разом зі Світовим банком розробив програму компенсації витрат на тимчасове зберігання зерна. Тарас Висоцький зазначив, що виробникам по всій країні компенсують до 80% витрат на зернорукави. Ще один напрямок — кредитування під заставу зерна: Національний банк оновив регулювання, і чотири з п'яти державних банків підтвердили можливість такого кредитування.

Альтернативні маршрути та ціни

Експорт пробують вести через порти Дунаю, але трейдер з Одеси Володимир Кошельник називає це неповноцінною заміною. У мирний час через порти Одеси щомісяця перевалювали до шести мільйонів тонн зерна, а Дунай нині — лише 600–800 тисяч тонн. «Можемо говорити про падіння в 10 разів», — сказав він.

За даними аналітика Українського клубу аграрного бізнесу Максима Гопки, у перші десять днів вересня Україна експортувала майже 700 тисяч тонн пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку, сої та продуктів переробки — проти майже 400 тисяч тонн за аналогічний період серпня. У жовтні очікують зростання до 2,3 мільйона тонн. Водночас через загальне падіння експорту валютні надходження в Україну можуть скоротитися на 40% порівняно з минулим роком.

Як господарства пристосовуються

У господарстві Новоархангельської громади завершують збирати соняшник на площі 330 гектарів. Керівниця Ольга Голобородько називає його стратегічною культурою: витрат менше, ніж на зернові, а рентабельність зберігається. Щоправда, ціна впала: півтора місяця тому за тонну пропонували 33 тисячі гривень, нині — 20 тисяч.

Пшеницю в господарстві поки не продають — чекають на вищу ціну. Нині трейдери дають 5,5 тисячі гривень за тонну, торік така сама пшениця коштувала 9,6–9,8 тисячі. Через це виникають складнощі з виплатою орендної плати за землю.

Ще один вихід — нішеві культури та насіння. Господарство вирощує просо, коріандр, сочевицю, гірчицю, а також посівний матеріал для інших підприємств. «Один з виходів до ситуації — це насіння, за рахунок якого ми можемо протриматися, поки низькі ціни», — розповів заступник керівника Ярослав Голобородько.

Підсумок

Ситуація для аграріїв Кіровоградщини складна, але не безнадійна: держава пропонує пільгові кредити, компенсацію за зберігання зерна й кредитування під заставу врожаю. Частина господарств переорієнтовується на соняшник, нішеві культури та насінництво. Чи вдасться отримати за врожай ціну, що покриє витрати, залежатиме від ситуації на ринку та відновлення експорту.