Блокада портів: дунайський маршрут може врятувати аграріїв

Власник групи Trans-Oil Важа Джаши, чиї термінали в порту Рені працювали безперервно протягом усієї повномасштабної війни, розповів про наслідки нової блокади для українського агросектору. Він наголосив, що працюючий експортний маршрут — це не лише тонни, а й можливість для господарств продовжувати діяльність, зберігати робочі місця та мотивацію сіяти наступний урожай.

Ціни на пшеницю в Україні вже відчутно впали: 140–150 доларів за тонну проти 250–260 доларів у Румунії чи Франції. Якщо порти простоюватимуть тривалий час, на внутрішньому ринку може накопичитися надлишок у 27–32 млн тонн зерна. Для порівняння, у сезоні 2022/23, коли Росія заблокувала чорноморські гавані, через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ вдалося експортувати понад 10 млн тонн зерна — це близько 21% усього зернового експорту країни.

Термінали Trans-Oil у Рені тоді працювали на максимумі проєктної потужності — близько 800 тис. тонн на рік. За словами Джаши, «український аграрій має вижити. Для нього працюючий маршрут — це можливість продати врожай, отримати обігові кошти, розрахуватися з людьми і засіяти наступний сезон».

Що робити аграріям у цій ситуації? Насамперед варто розглянути дунайські порти як альтернативний канал збуту, навіть якщо логістика туди дорожча. Варто також моніторити цінову ситуацію та фіксувати контракти з урахуванням можливих змін. Для тих, хто має змогу, доцільно закладати зерно на зберігання в очікуванні кращих цін, але зважати на витрати.

Підсумовуючи, можна сказати: дунайський досвід 2022 року доводить, що навіть в умовах повної блокади Чорного моря український агроекспорт може працювати. Однак для цього потрібна скоординована робота портів, терміналів і аграріїв, а також підтримка з боку держави та міжнародних партнерів.