Чому зменшується різноманіття овочів і як це впливає на здоров'я

Дослідники з різних країн, які вивчають харчування, сільське господарство та ботаніку, оприлюднили дані про скорочення різноманіття овочевих культур. Вони наголошують, що проблема полягає не лише в кількості вирощених овочів, а й у тому, які саме види потрапляють на наші столи.

За підрахунками науковців, середньостатистична людина у світі їсть приблизно на 40% менше овочів, ніж потрібно для збалансованого раціону. Недостатнє споживання овочів входить до п'ятірки головних харчових чинників, що впливають на глобальний тягар захворювань.

Водночас вибір овочів стає вужчим. До індустріалізації сільського господарства люди вирощували значно більше різновидів рослин. Наприклад, у світі налічується понад 4 тисячі сортів картоплі, але в США активно використовують лише 5–8. Селекція, вирощування великих площ однієї культури та особливості сучасних продовольчих ланцюгів призвели до скорочення різноманіття. Фермерам вигідніше вирощувати сорти, які довше зберігаються і мають менші ризики при продажу.

Разом із втратою різновидів зменшується генетичне різноманіття овочів. Це означає, що ми втрачаємо потенційно корисні поживні властивості та рослини, здатні краще пристосовуватися до спеки, посухи та інших змін довкілля. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, близько 24% досліджених диких родичів овочевих культур перебувають під загрозою зникнення.

Науковці звертають увагу на рослини, які сьогодні залишаються переважно регіональними. Серед них павукова рослина, слизька капуста та гірка диня. Павукова рослина, яку вирощують в Африці, — темно-зелений листовий овоч, що добре переносить зміни клімату та містить важливі поживні речовини. Слизька капуста популярна на тихоокеанських островах, і її ширше використання може покращити харчування жінок і дітей у регіоні. Гірка диня, поширена в Азії та Карибському басейні, добре витримує складні кліматичні умови, а її дикі родичі можуть стати основою для нових сортів тропічних культур.

Окремо дослідники згадують гарбуз. Він здатен витримувати посуху та спеку, а його плоди багаті на бета-каротин. Однак генетичні ресурси цієї культури досі використовують недостатньо і зберігають не повною мірою.

Керівник дослідження Маартен ван Зонневельд зазначає, що розв'язання проблеми не зводиться лише до збільшення обсягів вирощених овочів. Важливо також розширювати перелік культур, які ми споживаємо. Збереження різноманіття овочів має стати частиною глобальної продовольчої політики — це допоможе одночасно покращувати харчування людей і робити сільське господарство стійкішим до кліматичних змін.

Що робити на місцевому рівні? Дослідники радять городникам вирощувати старовинні та місцеві сорти, а також самостійно збирати насіння для наступних сезонів. Купівля овочів на фермерських ринках також може допомогти знаходити більше різновидів продуктів. Для батьків це може бути корисним способом урізноманітнити раціон родини та підтримати збереження агробіорізноманіття.