Вітровий кластер у Карпатах на 1,5 ГВт: що це означає для енергетики та довкілля

18 вересня під час Карпатського саміту на Івано-Франківщині президент Володимир Зеленський оголосив про співпрацю восьми країн Карпатського регіону, зокрема в енергетиці, і заговорив про створення вітрового кластера потужністю півтора гігавата. За його словами, Карпати можуть стати енергетичним донором для Європейського Союзу, а не транзитним регіоном, що сприятиме енергетичній незалежності від Росії.

Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк вважає, що такий кластер — це насамперед прибутки для України. За його словами, Карпатський регіон може бути непоганим напрямком для експорту електроенергії до ЄС, адже там є вітер і можливість встановлювати сховища енергії. Він зауважив, що президент озвучив амбітні плани представників бізнесу, які вже будують вітропарки в Карпатах і планують розбудову.

Водночас доктор технічних наук, професор Університету Короля Данила Максим Карпаш наголошує: найкраща генерація вітру в Україні не в Карпатах, а на півдні — в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. «Вітровий потенціал у Карпатах є, але він у рази менший, ніж на півдні України. Ми не вітровий регіон. Вітер є, але його недостатньо для бізнесу», — каже він. На думку професора, півтора гігавата — це близько 10% усього енергетичного балансу України, адже до повномасштабного вторгнення споживання становило 33–37 ГВт, а половину цих потужностей втрачено через атаки. Така потужність — це орієнтовно 150 вітряків по 10 МВт кожен.

Карпаш пояснює, що будівництво кластера малоймовірне через дороговартісні й тривалі дослідження вітру в горах, великий строк окупності та відсутність інфраструктури. «З високовольтними лініями, з трансформаторами у нашому регіоні, особливо в Івано-Франківській і Чернівецькій областях, у нас величезні проблеми», — зазначає науковець. Він додає, що в горах кожен хребет має різний профіль вітрового потоку, тому дослідження потрібно проводити окремо для кожної ділянки, і на це потрібен щонайменше рік.

Голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук каже, що область є лідером за кількістю домашніх сонячних електростанцій, а вітрова енергетика розвинена слабше. За її словами, у Закарпатській і Львівській областях вітрову генерацію розвивають активніше, а на Франківщині є багато активістів і громад, які побоюються шкоди екології, тому будь-які рішення мають узгоджувати з жителями.

На Закарпатті вже працює вітровий парк «Островський» у селі Нижні Ворота та триває будівництво на полонині Руна, де планують встановити 30 вітряків. На Франківщині у високогір'ї ВЕС поки немає, але її планують спорудити на горі Сиголка та трьох полонинах у селі Микуличин — там хочуть поставити 15 вітряків. Під час громадських слухань у березні перший заступник гендиректора компанії «Вітряні парки України» Андрій Сергієнко розповів, що дослідження триватимуть цілий рік, і в разі успіху будівництво розпочнеться наприкінці 2027 року.

Аналітик громадської організації «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов наголошує на екологічних ризиках. «При будівництві знищуються місця, де зростають червонокнижні види», — каже він і додає, що на полонині Руна на частині фундаментів виявили рідкісні види, а полонини Свидовець і Красна вкриті ними суцільно. Крім того, для ВЕС потрібні дороги та лінії електропередач, під які вирубують ліс. «Лише на полонину Руна сумарно десь 90 гектарів пішло під ЛЕП, ще там під дорогу десь 10 гектарів. Тобто можемо казати, що це — 100 гектарів лісу», — зазначає еколог. Він додає, що полонина Красна оточена природозаповідним фондом — національним природним парком «Синевир» і Карпатським біосферним заповідником, тож для дороги довелося б рубати заповідний ліс.

Тєстов нагадує, що нещодавно ухвалили законопроєкт № 14271 на виконання євроінтеграції, який визначає зони для спрощеного будівництва ВДЕ і прямо забороняє включати до них території вище 1000 метрів над рівнем моря. Також, за його словами, європейські партнери — енергетичне товариство та Данська енергетична агенція — під час картування рекомендували ділянки нижче 800 метрів. «Навіть європейські не екологи, а енергетики кажуть, що це не найкращі місця для будівництва», — підсумовує аналітик.

Професор Максим Карпаш вважає, що вітрова енергетика має розвиватися там, де вона економічно доцільна. «Історія незалежної України показала, що це — південь України, біля моря. Не гори», — каже він. На його думку, спочатку потрібні фундаментальні дослідження вітрового потенціалу із залученням різних груп, і було б добре, якби консорціум карпатських країн домовився про них. «А поки що це все на рівні таких, знаєте, карт таро або гадання на кавовій гущі», — підсумовує науковець.

Під час Карпатського саміту представили 123 проєкти, для яких шукають інвесторів, найбільше — в енергетиці. Серед них — шість проєктів з будівництва вітрових парків у Львівській та Закарпатській областях.