У ДНК сучасної людини знайшли сліди двох давніх популяцій

Науковці з Каліфорнійського університету в Берклі розробили новий метод аналізу ДНК, який дозволяє виявляти сліди давніх людських популяцій без викопних решток. Вони проаналізували понад 500 повних геномів людей із різних регіонів світу та відтворили генеалогічну історію окремих ділянок ДНК.

Дослідники виявили, що одна «примарна» лінія схрещувалася з Homo sapiens в Африці понад 50 тисяч років тому, ще до міграції сучасної людини з континенту. Ця ДНК становить приблизно 0,5–1% геному сучасної людини — порівняно з часткою неандертальської спадщини. За оцінками, ця лінія відокремилася від предків сучасної людини близько 800 тисяч років тому. Ймовірним кандидатом на її роль називають Homo heidelbergensis.

Другу, значно давнішу лінію знайшли в жителів Океанії. Вона відокремилася від предків Homo sapiens приблизно 1,8 мільйона років тому, ще до появи спільного предка сучасних людей, неандертальців і денисівців. Її ДНК потрапила до сучасних людей через денисівців і становить близько 0,002% геному. Джерелом цієї ДНК міг бути Homo erectus.

Новий підхід не потребує стародавньої ДНК, яка зберігається лише в холодному та сухому середовищі. Це відкриває можливості для дослідження еволюційної історії в Африці та інших тропічних регіонах, де викопний матеріал збережений погано.

Знайдені фрагменти ДНК зосереджені в ділянках, пов’язаних з імунною системою та обміном речовин. Це може свідчити про те, що схрещування з іншими групами допомагало Homo sapiens адаптуватися до нових хвороб і джерел їжі.

Для батьків і студентів важливо розуміти: еволюція людини — це не просте дерево з окремими гілками, а складна мережа популяцій, які постійно змішувалися. Це відкриття підтверджує, що історія людства включала численні контакти між різними видами, а не ізольований розвиток.