Рештки диплодока знайшли в Іспанії: перша така знахідка поза США

Палеонтологи виявили в Іспанії скам'янілості диплодока — уперше підтверджені рештки цього роду динозаврів знайдено за межами Північної Америки. Знахідці близько 150 мільйонів років.
Диплодоки — гігантські завроподи з невеликими головами та довгими хвостами, схожими на батіг. Вони жили в пізньому юрському періоді, приблизно від 155 до 145 мільйонів років тому. Відколи цей рід описали 1878 року, усі підтверджені його рештки походили з формації Моррісон на заході США.
Тепер ситуація змінилася. Залишки диплодока знайшли в муніципалітеті Ель-Кастельяр у провінції Теруель. Це перше свідчення того, що ці тварини жили й за межами Північної Америки. Серед знайденого — 14 добре збережених хвостових хребців і кілька шевронів, тобто кісткових дуг на нижньому боці хвостових хребців.
Дослідники порівняли анатомію знахідки з відомими зразками та застосували сучасні методи філогенетичного аналізу. Це дало змогу впевнено віднести рештки до роду Diplodocus і визначити їх як близького родича виду Diplodocus hallorum.
«Під час більш ретельного вивчення анатомії ми почали виявляти сукупність ознак, характерних для видів Diplodocus. Потім, у міру проведення різних еволюційних аналізів, результати незмінно вказували на одне й те саме. З кожним новим результатом картина ставала дедалі чіткішою: перед нами був диплодок», — сказав Серхіо Санчес Фенольоса, провідний автор дослідження, опублікованого в Journal of Vertebrate Paleontology.
Вік цієї особини — близько 150 мільйонів років. Місце загибелі тварини вказує на те, що в пізньому юрському періоді динозаври могли переміщатися між Північною Америкою та Європою, ймовірно, користуючись тимчасовими суходільними мостами, які виникали в прото-Північній Атлантиці. У юрському періоді (201,4–145 мільйонів років тому) стародавній суперконтинент Пангея почав розколюватися на Лавразію та Гондвану, і тоді ж почало формуватися Атлантичний океан.
Диплодоки належать до підгрупи завроподів — одних із найдовших сухопутних тварин в історії Землі. За словами Фенольоси, знахідка проливає світло на екосистеми Піренейського півострова мезозойської ери (252–66 мільйонів років тому) та на різноманіття завроподів у Європі юрського періоду.
«Диплодок з Ель-Кастельяра досягав у довжину приблизно 25 метрів (що можна порівняти з розмірами його північноамериканських родичів), поповнивши тим самим список гігантських завроподів іспанського юрського періоду», — зазначив співавтор дослідження Альберто Кобос.
Нині рештки цього динозавра виставлені в Арагонському палеонтологічному музеї в комплексі «Динополіс» у Теруелі, приблизно за 320 кілометрів на схід від Мадрида.
Читайте також
Ще в розділі «Дослідження»
- Генетики відтворили еволюцію бананів: що це означає для майбутнього фрукту
- Вчені з'ясували, як «клітини-зомбі» викликають хронічне запалення
- Яйце з м'якою шкаралупою з Антарктиди: знахідка, що змінює уявлення про давніх рептилій
- Чому шипи троянд овальні: наукове пояснення
- Телеграм — головне джерело новин для 68% українців: що це означає







