Онлайн-булінг: 35% українських школярів визнали участь у цькуванні

·403 слівредакція
Освіта

Майже кожен третій український школяр за останній рік брав участь в онлайн-булінгу, а більшість дітей стикалися з небажаним контентом в інтернеті. Нове дослідження показує, як цифрове середовище змінює форми дитячої агресії.

Національне дослідження онлайн-безпеки дітей в Україні, проведене агенцією Sense Research на замовлення громадської організації Dignity Online спільно із Save the Children in Ukraine, виявило тривожні тенденції. Опитування охопило школярів різного віку та стало одним із наймасштабніших у цій сфері.

Лише чверть опитаних (25,4%) заявили, що за останній рік жодного разу не натрапляли на небажаний або дискомфортний контент у мережі. При цьому старші підлітки стикаються з такими ситуаціями частіше, ніж молодші учні.

Окрема увага в дослідженні приділена ризикованій поведінці дітей онлайн. Найпоширенішою практикою стало використання неправдивих даних про вік — про це зізналися 56,4% школярів. Найчастіше діти вдаються до цього під час реєстрації в онлайн-іграх (36,6%), у соціальних мережах (32,5%) та при створенні електронної пошти (31,2%).

Ще більше занепокоєння викликають показники булінгу. За рік до онлайн-цькування інших дітей вдавалися 35,1% опитаних. Найпоширеніші форми — ігнорування або виключення однолітків із спільних чатів, надсилання образливих повідомлень та публікація принизливих коментарів у соцмережах. Майже кожен п'ятнадцятий учень зізнався, що вчиняв насильницькі дії щодо інших користувачів.

Окрім булінгу, дослідники зафіксували й інші небезпечні практики: 6% школярів здійснювали операції з криптовалютою, 3,9% брали участь в азартних іграх на гроші, 3,3% використовували інструменти штучного інтелекту проти інших людей, а 2,8% запрошували однолітків до небезпечних челенджів.

Автори дослідження наголошують на необхідності посилення цифрової грамотності дітей та розвитку навичок безпечної поведінки в мережі. Особливу увагу варто приділяти ролі батьків і педагогів у формуванні цих навичок.

Для батьків це дослідження — привід переглянути, як організовано цифрове життя дитини. Важливо не лише контролювати час, проведений в інтернеті, а й обговорювати з дітьми правила безпечної комунікації, пояснювати наслідки булінгу та вчити розпізнавати небезпечні ситуації. Школам варто інтегрувати теми цифрової безпеки в освітні програми, а також використовувати механізми швидкого реагування на випадки цькування.

Читайте також