Вимирання пермського періоду: чим воно загрожує сучасності
Дослідники зі Стенфордського університету з'ясували, що умови найбільшого вимирання в історії Землі мають паралелі з сучасним потеплінням. Нові дані пояснюють, чому одні види зникають, а інші виживають.
Науковці зі Стенфордського університету оприлюднили результати дослідження, яке проливає світло на обставини наймасовішого вимирання в історії планети, що сталося наприкінці пермського періоду. Виявилося, що ключову роль тоді відіграли підвищення температури та зниження рівня кисню в океанах — процеси, які нині спостерігаються через антропогенне потепління.
Протягом перших 280 мільйонів років існування тваринного світу на Землі домінували повільноживучі організми, зокрема брахіоподи та морські лілії, що населяли донні екосистеми. Однак масштабні вулканічні виверження викинули в атмосферу величезну кількість парникових газів, що спровокувало різке потепління та, як наслідок, Велике вимирання.
Геолог Хосе Андрес Маркес та його колеги порівняли стійкість 38 видів до спеки та гіпоксії під час пермсько-тріасового вимирання. До вибірки увійшли 9 видів так званої палеозойської фауни (ті, що пережили катастрофу) та 29 видів сучасної фауни — молюсків, риб, морських зірок та їжаків.
«У цьому дослідженні ми, по суті, хотіли розгадати таємницю того, чому, вирушаючи на пляж, ви збираєте мушлі молюсків і равликів, а не брахіопод. Наші результати показують, що в різних групах організмів вимирання відбувалося набагато частіше серед тих, хто був більш вразливим до підвищення температури води та зниження доступності кисню», — пояснив Маркес.
З'ясувалося, що палеозойська фауна з її повільним метаболізмом була чутливішою до температурних змін та дефіциту кисню. Щоправда, у стані спокою ці організми краще переносили гіпоксію, але в активному стані ця перевага зникала. Водночас дослідники визнають, що й інші чинники, як-от закислення океану, також вплинули на масштаби вимирання.
За оцінками вчених, тоді температура за тисячі років зросла на 8–12 градусів. Для порівняння: сучасні прогнози до 2100 року передбачають потепління на 1,5–4 градуси Цельсія відносно доіндустріального рівня. Як зазначив фахівець із наук про Землю Ерік Сперлінг, людство поки що може уникнути повторення сценарію пермського періоду, якщо вживе заходів для зниження викидів.
«Погана новина полягає в тому, що, згідно з прогнозами, у найгіршому випадку ми рухаємося до потепління, характерного для пермсько-тріасового періоду. Але хороша новина в тому, що ми все ще перебуваємо на тому етапі, коли можемо змінити ситуацію і щось із цим зробити», — підсумував Сперлінг.
Читайте також
