Пінгвіни біля станції «Академік Вернадський» повернулися раніше, ніж очікували науковці

Понад три з половиною тисячі субантарктичних пінгвінів знову з'явилися на острові Галіндез, де працює українська станція «Академік Вернадський». Спостереження ведуть учасники 31-ї Української антарктичної експедиції, серед яких — біолог з Рівненщини Олег Горяінов.

За словами науковця, субантарктичні пінгвіни зазвичай не здійснюють далеких міграцій і можуть триматися поблизу колоній значну частину року, якщо умови це дозволяють. Цього року на Галіндезі вони почали масово зникати приблизно в другій половині липня, а останні поодинокі птахи й невеликі групи траплялися ще наприкінці липня.

«Найімовірніше, це було пов'язано з формуванням морського льоду», — пояснив Горяінов. Коли лід перекриває доступ до відкритої води біля берега, пінгвінам складніше регулярно виходити в море на годування, тож вони переміщуються туди, де доступ до води кращий. Цього року процес відбувався пізніше, ніж очікували, бо морська вода довше залишалася відносно теплою.

Птахи не обов'язково вирушають в одну конкретну далеку точку — вони можуть переміщуватися між сусідніми островами та районами узбережжя Антарктичного півострова, залишаючись у регіоні. «Головна причина проста: їжа і доступ до відкритої води», — зазначив біолог, додавши, що пінгвіни годуються рибою та крилем.

Зазвичай такі переміщення починаються приблизно в травні, коли сезонні зміни льодової обстановки вже помітно впливають на доступ до моря.

Субантарктичний пінгвін належить до роду Pygoscelis, до якого входять також пінгвін Аделі та антарктичний пінгвін. Його легко впізнати за білою плямою над очима, помаранчево-червоним дзьобом і білим забарвленням грудей. Це один із найшвидших пінгвінів у воді. Попри назву, останніми роками вони добре почуваються і в районі Антарктичного півострова, хоча зазвичай жили значно північніше.

Повернення до місць розмноження зазвичай припадає на кінець вересня або початок жовтня — початок весни в Антарктиці. Це пов'язано із сезонними змінами в морі: відступає лід, збільшується доступ до відкритої води.

Цього року перші помітні групи науковці зафіксували вже в середині серпня. «Це було несподівано, тому що ми очікували побачити їх ближче до кінця вересня чи початку жовтня», — розповів Горяінов. За його словами, температура морської води протягом зими залишалася незвично високою і, за вимірюваннями, не опускалася нижче приблизно 1,9 ° морозу. Морська вода замерзає не за 0°, як прісна, а приблизно за 1,8° морозу залежно від солоності, тому навіть невелика різниця має значення для формування льоду. У результаті біля острова довше зберігалася відкрита вода, а лід відступив раніше.

Узимку найбільше пінгвінів спостерігали в районі Penguin Point на іншому кінці острова від станції — це місце важливе для них як один із виходів до моря. Нині вони поступово розосереджуються островом і знову з'являються там, де раніше були місця гніздування. Район за великим льодовиком вони поки переважно обходять, але їхня присутність уже значно ширша, ніж узимку.

Під час першого підрахунку після повернення полярники нарахували понад 3500 пінгвінів. «Зараз плануємо повторити підрахунок, щоб краще зрозуміти динаміку їхнього повернення», — сказав біолог, зауваживши, що кількість сильно залежить від часу доби: частина птахів може бути в морі.

Сам науковець зізнався, що був здивований побаченим. «Після того як протягом кількох тижнів острів фактично залишався без великих груп пінгвінів, побачити їх знову вже в серпні було досить несподівано», — поділився він.

Один сезон не дає змоги робити висновки про всю екосистему, наголосив Горяінов. Водночас спостереження показали чіткий зв'язок між льодовою обстановкою, температурою морської води та присутністю пінгвінів біля острова. «Цьогорічна ситуація цікава саме тим, що ми побачили дуже незвичну сезонну картину: пінгвіни пішли пізніше, ніж очікували, а повернулися набагато раніше», — підсумував дослідник.

Олег Горяінов — 23-річний біолог з Рівненщини, який працює на станції «Академік Вернадський» у складі команди 31-ї Української антарктичної експедиції разом з іншими тринадцятьма полярниками та полярницями. Він розповідав, що зацікавився експедиціями ще на першому курсі навчання в Києві, але для участі потрібен щонайменше ступінь магістра, тож мрію довелося відкласти до завершення навчання.