Чому в Сонці менше срібла, ніж у метеоритах: нове пояснення

Сонце та найдавніші метеорити, які сформувалися близько 4,6 мільярда років тому з однієї хмари газу й пилу, мали б мати майже однаковий хімічний склад. Однак дослідження давно фіксували, що в метеоритах срібла значно більше, ніж у Сонці. Ця невідповідність спантеличувала науковців.

Нове дослідження, опубліковане в Science Alert, пропонує розв'язання цієї загадки. Використовуючи детальнішу тривимірну комп'ютерну модель, вчені змогли точніше проаналізувати спектральні лінії поглинання у зовнішній атмосфері Сонця. Ці лінії, які виникають, коли атоми поглинають світло на певних довжинах хвиль, слугують своєрідними «відбитками пальців» для різних хімічних елементів.

Як пояснила астрофізик Сема Каліскан з Уппсальського університету, нова модель дозволила точніше інтерпретувати спектральні лінії, що використовуються для визначення вмісту срібла. Дослідники також провели тести чутливості, які показали, що кінцеві результати найбільше залежать від даних про зіткнення атомів срібла з воднем.

Переглянуті оцінки показують, що Сонце містить приблизно на 55% більше срібла, ніж передбачали попередні розрахунки. Хоча цей елемент все ще становить незначну частку маси зірки (яка переважно складається з водню та гелію), нова цифра майже збігається з кількістю, виявленою в стародавніх метеоритах.

Це відкриття має ширше значення для астрономії. Сонце є одним із ключових орієнтирів для порівняння інших зірок, планет і космічної матерії. Крім того, срібло утворюється на завершальних стадіях життя деяких зірок, тому точніші дані про його вміст допомагають простежити, як Чумацький Шлях еволюціонував упродовж мільярдів років.

Науковці планують застосувати нову методику до інших зірок, щоб краще зрозуміти, де саме утворилося срібло та як воно поширювалося галактикою. Подальші спостереження, за їхніми словами, зроблять модель ще точнішою.