Африка розколюється швидше: під Турканою кора вже завтовшки 13 км

18 вересня 2026, 11:06 ·332 слівредакція

Геологи виміряли товщину земної кори в зоні розлому Туркана між Кенією та Ефіопією і виявили, що вона вже значно тонша, ніж припускали. Це означає, що процес розходження плит зайшов далі, ніж вважалося раніше.

Дослідники проаналізували сейсмічні дані з району Східноафриканської рифтової системи й визначили товщину кори в різних її частинах. У центральній зоні розлому Туркана вона становить близько 13 км, тоді як по краях рифтової зони перевищує 35 км.

«Раніше вважалося, що процес розходження плит у цій області перебуває на менш просунутій стадії», — каже геолог Колумбійського університету Крістіан Роуен. Нові результати показали, що кора тут уже значно тонша, а розтягування зайшло далі, ніж припускали науковці.

Східноафриканська рифтова система виникає внаслідок розходження двох частин Африканської плити. На заході розташована Нубійська плита, яка охоплює більшу частину континенту, а на сході формується Сомалійська плита. Між ними поступово розширюється зона розлому.

Коли товщина кори в такій зоні стає меншою приблизно за 15 км, починається стадія шийкування. Кора продовжує розтягуватися, слабшає і зрештою може розірватися. Далі настає етап океанізації: магма з глибин Землі піднімається, вивергається й охолоджується, поступово формуючи нове океанічне дно. Згодом вода з Індійського океану може заповнити утворену западину.

За оцінками дослідників, нинішня стадія розвитку розлому Туркана почалася приблизно 4 млн років тому після тривалого періоду вулканічної активності. Цей період збігається з появою найдавніших решток гомінінів і археологічних знахідок у регіоні.

Утім, це не обов'язково означає, що територія Туркани була важливішою для еволюції людини, ніж інші райони Африки. Геологічні зміни могли просто створити умови, за яких рештки давніх організмів краще зберігалися: під час розтягування кори в регіоні накопичувалося більше осадових порід, які швидко покривали рештки тварин і давніх людей.

Вчені вважають, що саме перехід рифту до стадії шийкування міг відіграти важливу роль у формуванні винятково багатого палеоантропологічного літопису Туркани.

Повного розриву континентальної кори найближчим часом не станеться — йдеться про кілька мільйонів років. Але в геологічному масштабі це відносно короткий період.