Астрономи підтвердили наймолодшу екзопланету: чому це змінює теорію формування світів

Досі рекорд наймолодшої планети ділили одразу чотири об'єкти біля зірок PDS 70 і WISPIT 2 — кожному з них понад 5 мільйонів років. Нова знахідка значно молодша.

Що саме виявили

Команда вчених повторно опрацювала архівні знімки семи молодих зірок, зроблені коронографом обсерваторії Кека на Гаваях. Цей прилад перекриває світло зірки, завдяки чому стають видимими слабші об'єкти поряд. Кожну з семи зірок оточує диск із пилу, газу, льоду та уламків, а проміжки в цих дисках указують на місця, де формуються планети. Саме в такому проміжку біля зірки Elias 2-24 і виявили планету.

Elias 2-24 b за масою близька до Юпітера. Відстань від неї до Землі — 450 світлових років. Від своєї зірки планета розташована у 55 разів далі, ніж Земля від Сонця, тоді як Юпітер віддалений від Сонця лише у п'ять разів більше за земну відстань. За нинішніми моделями, газовий гігант на такій відстані мав би формуватися значно довше, ніж 5 мільйонів років, потрібних для аналога Юпітера.

Як тривала перевірка

Історія почалася приблизно десять років тому: телескоп ALMA у Чилі помітив проміжок у диску навколо зірки Elias 2-24, а згодом дуже великий телескоп Європейської південної обсерваторії зафіксував у цьому проміжку слабку точку світла. Підтвердити, чи це планета, чи артефакт, тоді не вдалося — теорія не допускала, що такий гігант сформується так швидко й так далеко від зірки.

Розв'язку допомогли архівні знімки Keck Observatory Archive за 2018 і 2020 роки. Дослідники знайшли на них той самий об'єкт і, простеживши його рух, довели, що це справжня планета, а не фонова зірка чи оптична завада.

Чому це важливо для науки

Із приблизно 6 тисяч підтверджених екзопланет більшість відкривають транзитним методом — коли планета затьмарює світло своєї зірки. Майже всі такі планети мають мільярди років і тісні орбіти. Для Elias 2-24 b цей підхід не працює: вона надто молода й надто далека від зірки.

За словами Бернарді, підтвердити Elias 2-24 b вдалося лише завдяки поєднанню кількох телескопів і десятиліттю архівних даних, а нові інструменти мають зробити подібні відкриття рутинними. Космічний телескоп NASA імені Ненсі Грейс Роман, запущений 30 серпня, має коронограф, чутливіший за кекський. Щоправда, Elias 2-24 b обертається приблизно в 10 разів далі від своєї зірки, ніж діапазон, який Roman планують використовувати для пошуку справжніх аналогів Юпітера на тісніших орбітах, поки що прихованих у сяйві їхніх зірок.

Підсумок

Відкриття Elias 2-24 b показує, що газові гіганти здатні формуватися швидше й далі від своєї зірки, ніж припускали моделі. Для тих, хто цікавиться астрономією, це нагода стежити за подальшими даними Roman — саме вони мають показати, чи стане пошук молодих планет звичною практикою.