Скільки зерна коштує тонна дизеля: як аграрії готуються до осінньої посівної

Ціни на дизпальне в Україні суттєво зросли: наприкінці липня середня гуртова ціна сягнула 96,43 грн за літр, а роздрібна наблизилася до позначки 100 грн. Причини — глобальні: скорочення світового виробництва пального, ускладнення логістики через обміління річок та подовження маршрутів танкерів.

Експерти пояснюють, що гуртовий ринок реагує на зовнішні сигнали швидше, ніж роздріб, тому спочатку ціни на АЗС не встигали за оптовими. Зараз ситуація поступово вирівнюється: станом на 7 серпня середня гуртова ціна становила 91,71 грн/л, роздрібна — 92,59 грн/л. Втім, швидкого падіння на 10–15 грн очікувати не варто: операторам потрібен час, щоб закупити дешевший ресурс та компенсувати витрати.

Головна проблема сьогодні — не лише ціна, а й фізична наявність пального. Через критичне обміління Дунаю, безпекові обмеження та атаки на судноплавство в Чорному морі постачання ускладнилося. Деякі мережі АЗС запровадили тимчасові ліміти — до 250 літрів в одні руки, щоб забезпечити пальним якомога більше клієнтів.

Для аграріїв це серйозний виклик. Якщо торік літр дизеля коштував близько 45 грн, а тонна пшениці — 10 тис. грн, то тепер за літр пального просять близько 96 грн, а зерно подешевшало до 6 тис. грн за тонну. Відтак співвідношення змінилося майже вчетверо. Фермери з Хмельниччини розповідають, що вже переглядають плани: дехто скорочує площі під пшеницею на 35% і переорієнтовується на сою, соняшник чи буряк.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства відповіли на ситуацію змінами до програми пільгового кредитування «5-7-9%». З 6 серпня для аграріїв скасували обмеження, за яким на фінансування оборотного капіталу можна було спрямовувати не більш як 20% суми кредиту. Ставку за такими кредитами знизили з 15% до 10% річних. Загальний обсяг кредитних можливостей — до 80 млрд грн.

Втім, експерти застерігають: це позичені гроші, які доведеться повертати. Аналітики звертають увагу, що пільговий портфель програми вже перевищив 189 млрд грн, тож уряду доводиться шукати додаткове фінансування. Також у багатьох кредитних договорах є застереження: якщо держава не встигає вчасно компенсувати банку відсотки, обов'язок сплачувати їх може лягти на самого позичальника.

Щодо вартості хліба, то експерти прогнозують подорожчання в межах 10% до кінця року. Зерно та борошно у собівартості хліба становлять лише 25–35%, решту формують енергоносії, транспорт і зарплати. Наступного року можливий дефіцит пшениці, якщо аграрії через збитковість скоротять посівні площі. Тож питання підтримки фермерів стає критичним не лише для них, а й для продовольчої безпеки країни.