Офіс чи дім: що наукові дослідження кажуть про віддалену роботу

Віддалена робота існувала задовго до COVID-19, але саме після пандемії вона стала предметом гострих суперечок між працівниками та керівниками. Частина менеджерів переконана, що без офісу люди працюють гірше, втрачають зв'язок із компанією та втрачають мотивацію. Наукові дані малюють складнішу картину.

Міф перший: удома працюють менш продуктивно. У 2015 році дослідники випадково розділили 249 працівників кол-центру китайської компанії між роботою вдома та в офісі. Ті, хто працював дистанційно, показали на 13% вищу продуктивність: близько 9% приросту давав довший фактичний час роботи, ще 4% — більша кількість дзвінків за хвилину. Правда, половина учасників експерименту згодом вирішила повернутися до офісу, зокрема через побоювання пропустити можливості для кар'єрного зростання. Пізніший експеримент із 1612 працівниками тієї ж компанії тривав шість місяців і засвідчив, що гібридна модель не погіршила продуктивність, а навпаки — позитивно вплинула на утримання людей. Дослідження в Nature підтвердило: ті, хто частину часу працював удома, рідше звільнялися, а якість їхньої роботи не падала. Це не означає, що кожна професія однаково добре підходить для дистанційного формату, але твердження про автоматичне падіння продуктивності вдома наука не підтверджує.

Міф другий: віддалені працівники менш лояльні. У тому ж дослідженні Nature рівень звільнень серед працівників без керівних посад, які працювали за гібридною схемою, знизився приблизно на третину; для менеджерів такої різниці не виявили. Ще раніше, у 2007 році, дослідники з Університету штату Пенсильванія дійшли схожих висновків: дистанційні працівники повідомляли про вищу задоволеність роботою, менший стрес і слабше бажання залишити компанію. Водночас дослідження програм обов'язкового повернення до офісу в Microsoft, SpaceX та Apple показало, що такі зміни могли супроводжуватися відтоком досвідчених фахівців, які мали більше можливостей знайти аналогічну роботу.

Міф третій: повернення до офісу покращує настрій. Прихильники обов'язкової присутності часто пояснюють її необхідність корпоративною культурою, командним духом і кращою взаємодією. Але дослідники проаналізували 137 компаній, які запровадили обов'язкову присутність в офісі, і виявили, що після таких змін працівники нижче оцінювали загальну задоволеність роботою, баланс між роботою та особистим життям, керівництво й корпоративну культуру. Помітного покращення фінансових показників компаній при цьому не знайшли. Новіші дані теж вказують на важливість добробуту: у дослідженні за участю 7704 медиків, опублікованому 2026 року, дистанційні працівники повідомляли про вищий рівень добробуту та рідше залишали робочі місця. Як зазначають автори у Frontiers in Psychology, для утримання людей важливішим може бути саме їхнє благополуччя, а не фізична близькість до офісу.

Тож чи означає це, що офіс більше не потрібен? Не зовсім. Дослідження не доводять, що дистанційна робота краща для кожної людини, професії чи компанії. Є й важливий нюанс: робота з дому може посилювати соціальну ізоляцію. Дослідження 2026 року, опубліковане в Science, показало, що дистанційний формат може суттєво збільшувати відчуття ізоляції та негативно впливати на психічне здоров'я, особливо серед людей, які живуть самі.

Наукова картина значно складніша за просте протиставлення офісу та дому. Віддалений формат не робить працівника автоматично ледачим чи нелояльним, а повернення до офісу саме по собі не гарантує ані вищої продуктивності, ані кращого настрою. Найбільше значення можуть мати конкретні умови роботи, характер професії, можливість спілкуватися з колегами та те, наскільки комфортним є обраний формат для самого працівника.