ДНК мамонтів: чому первісні люди полювали на самок

Нове дослідження міжнародної команди вчених проливає світло на мисливські звички людей Льодовикового періоду. Аналіз генетичного матеріалу 521 вовнистого мамонта показав: на стародавніх стоянках людей переважають рештки самок, тоді як серед поодиноких знахідок більше самців.

Для 448 зразків визначення статі за ДНК із зубів, бивнів і кісток провели вперше. Закономірність простежується на різних археологічних пам'ятках Європи та Азії віком від 20 до 30 тисяч років.

Чому мисливці віддавали перевагу самкам, поки невідомо. Вчені висувають дві гіпотези. Перша: самки, як і сучасні слони, пересувалися стабільними сімейними групами з передбачуваними сезонними маршрутами, тому людям було легше їх вистежувати. Друга: самки були меншими за дорослих самців, що робило їх легшою здобиччю. Однак ця версія не пояснює всіх фактів — стада з дитинчатами могли бути небезпечнішими через колективний захист.

На багатьох розкопках знайдено прямі докази полювання: у кістках мамонтів застрягали кам'яні наконечники списів, сліди розрубування та обробки туш. Це підтверджує активну участь людей, але не пояснює, чому саме самки домінують серед решток.

Дослідники планують продовжити роботу: встановити вік тварин, проаналізувати маршрути міграцій та розширити вибірку ДНК. Це допоможе з'ясувати, чи був вибір самок свідомою стратегією давніх мисливців, чи наслідком поведінки самих мамонтів.

Для батьків і студентів ця новина — гарний приклад того, як сучасна генетика змінює уявлення про історію. Раніше вчені вже встановили, що понад 80% раціону людей Льодовикового періоду становили мамонти та інші гігантські тварини.