Фруктоза може стимулювати метастази раку: що варто знати

Дослідники з Інституту Вістара виявили новий механізм, який пояснює, як фруктоза — поширений харчовий цукор — впливає на поширення агресивних форм раку яєчників. Результати роботи опубліковані у журналі Nature Aging.

Згідно з дослідженням, ракові клітини, які виживають після хіміотерапії, починають виділяти фруктозу. Ця речовина слугує сигналом для сусідніх пухлинних клітин, спонукаючи їх до активнішого метастазування. Автори зазначають, що рак яєчників зазвичай лікують препаратами платини, але попри успішність первинної терапії, у більшості пацієнток все ж трапляється рецидив із поширенням пухлини по черевній порожнині. Метастази відповідальні майже за 90% летальних випадків при цьому захворюванні.

Під час експериментів під керівництвом Ейдана Коула та Кетрін Ейрд з’ясувалося, що навіть без впливу хіміотерапевтичних препаратів високе споживання фруктози з напоями чи їжею може подавати пухлинним клітинам такий самий сигнал до поширення. Особливо це актуально для країн, де багато споживають кукурудзяного сиропу, адже там фруктоза може становити від 8% до 20% щоденної калорійності раціону.

Використовуючи метод генетичного скринінгу CRISPR, вчені встановили, що фруктоза знижує рівень холестерину в сусідніх ракових клітинах. Холестерин тут виконує роль «біологічного клею», який утримує клітини разом. Коли його бракує, пухлинні клітини легше відокремлюються і мігрують організмом.

Цікаво, що подібний ефект зниження холестерину спостерігається й при прийомі статинів — препаратів, які вживають близько 39 мільйонів людей у США для зменшення ризику серцево-судинних хвороб. Команда зараз вивчає, чи можуть статини взаємодіяти з хіміотерапією, але попереджає пацієнтів: самостійно скасовувати ліки не варто.

Дослідники припускають, що описаний механізм може стосуватися й інших видів онкозахворювань органів черевної порожнини, зокрема раку підшлункової залози, товстої кишки та печінки. Для батьків і студентів це нагадування про те, що контроль споживання фруктози може бути частиною профілактики, хоча для остаточних рекомендацій потрібні подальші дослідження.