Учені пропонують шукати сліди інопланетян у місячному ґрунті

Ідеться про так звані «частинки Архіпова» — назву дали на честь астронома Олексія Архіпова, який запропонував концепцію такого пошуку ще в 1990-х роках. Логіка вчених така: будь-яка розвинена цивілізація з часом зношує, руйнує та втрачає свої апарати, а їхні уламки поступово стираються до субмікронного пилу й дрейфують між зоряними системами.

Комп'ютерне моделювання вперше математично підтвердило, що такі зерна здатні пережити тривалу міжзоряну подорож. Частинки радіусом близько 0,3 мікрометра можуть рухатися газовими потоками галактики сотні мільйонів років. Більшість із них врізається в Місяць на величезній швидкості, але під тиском сонячного випромінювання невелика частка порошинок сповільнюється до менш ніж 5 км/с — цього достатньо, щоб структура збереглася під час контакту з ґрунтом.

Місяць для такого пошуку підходить найкраще: там немає атмосфери, океанів і тектоніки плит, які на Землі давно знищили б стародавні сліди. За чотири мільярди років удари мікрометеоритів перемішали реголіт лише у верхньому шарі завтовшки близько одного метра.

Щоб виявити штучні зерна, дослідники пропонують поєднати алгоритми машинного зору, скануючі електронні мікроскопи та іонну мас-спектрометрію. Шукатимуть ознаки неприродних сплавів, нетипові ізотопні співвідношення та шаруваті наноструктури, які важко сплутати зі звичайними метеоритами чи залишками земних кораблів.

Співавтор дослідження Ієн Кроуфорд порівнює це із пошуком голки в копиці сіна, адже за програмою Apollo на Землю доставили лише 382 кілограми місячного реголіту. Втім, навіть негативний результат матиме наукову вагу: якщо перевірка одного кубічного метра ґрунту не виявить жодної штучної частинки, це дозволить відкинути гіпотезу про те, що космос масово засипаний залишками давніх технологій.