У Хіросімі знайшли невідомий науці сплав, що утворився після атомного вибуху

Міжнародна група науковців під керівництвом кристалографа Флорентійського університету Луки Бінді вивчила 34 частинки хіросімаїту — склоподібних крапель розміром від кількох сотень мікрометрів до кількох міліметрів, що збереглися в піску на узбережжі Хіросімської затоки. Усередині однієї частинки за допомогою електронного мікроскопа вчені помітили металеві включення.

Для детального аналізу вони вилучили чотири зерна розміром близько 10 мікрометрів кожне. Три з них виявилися звичайними залізо-хромовими сплавами, а четверте мало іншу будову: у ньому містилися залізо, хром, нікель, марганець, молібден, кремній та алюміній. Хоча ці елементи можуть входити до складу промислових сталей, саме таке їх поєднання з упорядкованою кристалічною структурою раніше не фіксували.

Атомна бомба «Малюк» вибухнула над Хіросімою 6 серпня 1945 року на висоті приблизно 600 метрів. Температура всередині вогняної кулі перевищувала 7000 градусів, через що будівельні конструкції, ґрунт, скло та метали випаровувалися і змішувалися в плазмовій хмарі. Коли куля розширювалася, металева пара швидко охолола, і атоми не встигли сформувати звичну структуру, застигши в незвичайному порядку. Науковці припускають, що саме швидка конденсація та миттєве охолодження створили унікальний сплав, який виявився надзвичайно рідкісним — серед усіх зразків знайшли лише одне таке зерно.

Що це означає на практиці

Відкриття дає змогу краще зрозуміти, як формуються матеріали за надзвичайно високих температур і швидкого охолодження — подібні процеси можуть відбуватися під час ядерних вибухів або падіння метеоритів. Структура сплаву може стати орієнтиром для створення нових матеріалів, але говорити про його надміцність чи термостійкість зарано: дослідники вивчили лише склад і кристалічну будову, а не практичні властивості через мікроскопічний розмір знахідки.

Також відкриття корисне для ядерної криміналістики: аналіз подібних частинок дозволяє відтворювати умови, що виникали в момент детонації. Раніше незвичайні кристалічні матеріали знаходили в тринітиті після першого ядерного випробування «Триніті» у Нью-Мексико. Нова знахідка підтверджує, що ядерні вибухи можуть створювати складні структури, які не виникають за звичайних умов.

Для батьків і студентів це нагадування, що навіть трагічні історичні події можуть стати джерелом нових наукових знань. Бомбардування Хіросіми було першим бойовим застосуванням ядерної зброї; за оцінкою влади міста, до кінця 1945 року загинули приблизно 140 тисяч людей, а точну кількість жертв встановити неможливо.