Корова Леді врятувала породу, що 83 роки жила на безлюдному острові

Історія почалася наприкінці XIX століття, коли на острів Ендербі, що входить до складу віддалених Оклендських островів Нової Зеландії, завезли дев'ять корів для фермерського господарства. Однак до 1910 року господарство занепало, і тварин залишили напризволяще. Понад 80 років вони жили самотужки, пристосувавшись до сильних вітрів, холодних дощів та дефіциту їжі, харчуючись місцевою рослинністю та водоростями.

Попри суворі умови, популяція зросла приблизно до 100 особин, а потім стабілізувалася на рівні 35–60. Тривала ізоляція сформувала невелику, витривалу та генетично своєрідну групу тварин. У 1980-х роках корови стали проблемою для природоохоронців: постійний випас шкодив рідкісним рослинам, морським птахам і новозеландським морським левам, для яких острів є важливим місцем існування.

Департамент охорони природи Нової Зеландії вирішив повністю прибрати завезених тварин, щоб дати природі відновитися. У 1991 році розпочалося знищення стада, але наступного року під час експедиції дослідники помітили свіжі сліди копит — частина стада пережила операцію. У лютому 1993-го природоохоронці знайшли двох тварин: дорослу корову на ім'я Леді та її теля. Теля невдовзі загинуло, і Леді залишилася останньою дорослою представницею популяції.

Леді перевезли на материкову частину Нової Зеландії, де науковці розпочали програму розведення. Після численних невдалих спроб народився Дербі — єдиний чистокровний бик породи Ендербі. Також вчені вдалися до клонування: у 1998 році від Леді отримали телицю Елсі, а наступного року з'явилися ще кілька її клонів. Так одна корова стала генетичним містком до популяції, яка майже століття розвивалася в ізоляції.

Знищення стада одночасно допомогло природі: після видалення худоби місцева рослинність почала швидко відновлюватися, що покращило умови для ендемічних рослин і дикої природи. Програма відновлення також передбачала знищення кролів і мишей, що сприяло відновленню субантарктичної екосистеми.

Сьогодні корови Ендербі залишаються однією з найрідкісніших порід великої рогатої худоби у світі. Їх зберігають завдяки програмам розведення, які підтримують фермери та природоохоронні організації.