Більшість українців у Данії хочуть залишитися там навіть після безпеки вдома

У Данії нині проживає близько 48–49 тис. українців з активним статусом проживання в місцевих муніципалітетах. Від початку 2022 року українцям видали понад 68 тис. дозволів на проживання, тоді як до лютого 2022 року в країні мешкало приблизно 17 тис. громадян України.

Як зазначає данський експерт Девід Цепернік, через це ймовірність зустріти українця або почути українську мову на вулицях Данії тепер майже втричі вища, ніж до повномасштабної війни. Станом на 2026 рік близько 3,5 тис. переміщених українців тимчасово проживають або зареєстровані в муніципалітеті Копенгагена. Водночас нові мешканці з'явилися не лише в столиці та великих містах — їх приймали громади по всій країні.

Змінився й склад української громади. До війни вона переважно складалася з чоловіків-працівників віком близько 30 років. Після 2022 року серед новоприбулих значно побільшало жінок і дітей — зокрема через обмеження на виїзд з України для чоловіків віком від 23 до 60 років, крім передбачених законом випадків. За даними Statistics Denmark за 2025 рік, у 2024 році жінки становили 41% українців, які проживали в Данії, чоловіки — 30%, а діти до 18 років — 29%.

Українці в Данії активно працюють і навчаються. Серед тих, хто отримав дозвіл на проживання за спеціальним українським законом, працевлаштовані 65% чоловіків і 57% жінок. Понад 12 тис. українців вивчають данську мову, а кількість тих, хто отримує соціальні виплати, швидко скорочується.

Водночас є й труднощі — зокрема нестача житла в центральних районах міст. Попри це, на думку експерта, українці загалом добре інтегруються в данське суспільство.

Що робити українцям у Данії

Головний практичний момент — статус перебування. Дозволи на проживання за спеціальним законом продовжено до 17 березня 2027 року, тож варто заздалегідь слідкувати за оновленнями щодо продовження чи зміни статусу. Саме тимчасовий характер дозволу, за словами Цеперніка, створює для українців невизначеність щодо майбутнього.

Тим, хто планує залишитися, варто орієнтуватися на чинники, які вже показують результат: офіційне працевлаштування та вивчення данської мови. Обидва напрями безпосередньо впливають на подальшу інтеграцію та стійкість правового становища.

Підсумок

Дані свідчать, що більшість українців у Данії хотіли б залишитися в країні навіть за безпечної ситуації в рідних містах, причому молодші респонденти висловлювали таке бажання частіше, ніж старші. Цепернік припускає, що значна частина українців справді залишиться, а українська мова та культура можуть стати помітнішою частиною данського суспільства. Для порівняння він наводить польську міграцію до Данії: першу хвилю приблизно 1893–1914 років і другу — після вступу Польщі до ЄС у 2004 році.