Льодові щити Антарктиди й Гренландії втратили 12 трильйонів тонн льоду за 47 років

Дослідження охоплює період із 1979 року, коли почалися регулярні супутникові вимірювання для Антарктиди; за Гренландією такі спостереження ведуть із 1972-го. За цей час обидва щити разом втратили понад 12 трильйонів тонн льоду, а рівень океану піднявся приблизно на 331,4 міліметра.

Щоб отримати цю картину, науковці об'єднали результати 42 окремих спостережень і залучили дані 27 супутникових місій. Автори називають свою оцінку найдостовірнішою на сьогодні картиною довгострокових змін цих льодових щитів за останні пів століття.

Ключовий висновок стосується механізму втрат. 84 % із них спричинені дисбалансом у динаміці льодовиків — передусім там, де лід стикається з океаном. За словами провідної авторки дослідження, гляціолога з Нортумбрійського університету Інес Отосака, більше половини втраченого льоду опинилося в океані через прискорення руху льодовиків, а не через танення на поверхні. Решта 16 % втрат пов'язані з атмосферними процесами — поверхневим таненням і випаданням снігу.

Причина в тому, що океан поглинає значну частину тепла, яке утворюється від спалювання викопного палива. Що більше теплової енергії надходить у морські системи, то теплішою стає вода і то інтенсивнішими — течії. У Гренландії це проявляється як «атлантифікація»: тепліші атлантичні води заходять далі на північ, ніж раніше, і досягають другого за величиною льодового щита світу. В Антарктиді циркумполярні течії підсилюються через сильніші вітри та потепління вод і проникають глибше під основу льодовиків.

Дані також показують, що темпи втрати льоду різко зросли з 1990-х років. Дослідники наголошують: цей процес незворотний. Важливо й те, що оцінка враховує лише ті зміни маси, які впливають на рівень моря, і не охоплює втрат від витончення чи відступу шельфових льодовиків.

Що це означає практично. Для студентів, які вивчають науки про Землю, це дослідження — приклад того, як об'єднання десятків незалежних вимірювань дає надійнішу картину, ніж окремі спостереження. Для батьків і школярів тут варто запам'ятати головне: підвищення рівня моря — не абстракція з підручника, а вимірюваний процес із конкретними цифрами за десятиліття. Якщо тема цікавить глибше, варто звернути увагу на матеріали про океанічні течії та кліматичні дані — саме вони пояснюють, чому лід зникає швидше, ніж очікували.

Підсумок: за 47 років Антарктида й Гренландія втратили понад 12 трильйонів тонн льоду, рівень океану піднявся приблизно на 331,4 міліметра, а основна причина — динаміка льодовиків під впливом тепліших океанічних вод, а не поверхневе танення. Процес прискорився з 1990-х і, за висновками вчених, є незворотним.