Вчені знайшли молекулу, яка сповільнює дегенерацію сітківки

Сітківка розташована в задній частині ока. Саме там містяться фоторецептори, які вловлюють світло й передають сигнали для формування зображення. За таких захворювань, як діабетична ретинопатія, пігментний ретиніт і вікова дегенерація жовтої плями, ці клітини поступово відмирають.

Група дослідників зі Scripps Research, Каліфорнійського університету в Сан-Дієго та Lowy Medical Research Institute вивчала молекулярні зміни, що відбуваються в сітківці під час дегенеративних процесів. Увагу науковців привернула ерукамід — жироподібна сполука, залучена до передачі сигналів між клітинами. Її вміст у сітківці різко знижувався в міру загибелі фоторецепторів.

Щоб зрозуміти, чи впливає це на перебіг хвороби, дослідники відновили рівень ерукаміду в оці лабораторних моделей. Молекулу доставляли за допомогою пористих наночастинок кремнію, які вивільняли речовину поступово. Виявилося, що ерукамід діє не на самі фоторецептори, а на імунні клітини сітківки — мієлоїдні клітини CD11b⁺, які реагують на пошкодження та беруть участь у відновленні тканин.

Також вчені встановили, що ерукамід взаємодіє з білком TMEM19. Коли рівень цього білка штучно знижували, клітини втрачали здатність належно реагувати на молекулу, і її захисний ефект зникав. Після активації мієлоїдні клітини виділяли сигнали, пов'язані зі стабілізацією нервової та судинної систем сітківки, що підтримувало клітини й капіляри, які постачають їм кисень і поживні речовини.

Важливо розуміти межі цього ефекту. Ерукамід не відновлював уже пошкоджену сітківку — він лише сповільнював окремі процеси дегенерації та допомагав зберегти структуру й функції тих тканин, які залишалися неушкодженими. За словами авторів роботи, результати вказують на можливість використати природну захисну реакцію самої сітківки для боротьби з дегенеративними захворюваннями. Втім, наголошують дослідники, поки що йдеться лише про доклінічні дослідження.

Що це означає для пацієнтів і їхніх родин? Насамперед — що нових методів лікування найближчим часом не буде, і це нормальний етап наукового пошуку. Людям із діагнозом дегенеративного захворювання сітківки варто продовжувати спостереження в офтальмолога та дотримуватися призначеної терапії, а не орієнтуватися на експериментальні результати. Якщо в родині є випадки таких хвороб, доречно обговорити з лікарем доцільність регулярних обстежень.

Перетворити ерукамід на ліки буде непросто. Молекула погано розчиняється у воді та схильна утворювати грудки, тоді як більшість офтальмологічних препаратів мають водну основу. Тож дослідники планують створити модифіковані форми ерукаміду й перевірити, чи дадуть вони сильніший і триваліший ефект. До того часу залишається лише спостерігати за подальшими етапами досліджень.