Обвал на Лангтанг-Лірунг: вчені пояснили ланцюг причин катастрофи в Непалі

·421 слівредакція
Обвал на Лангтанг-Лірунг: вчені пояснили ланцюг причин катастрофи в Непалі

Понад 20 міжнародних дослідників дійшли висновку, що руйнівна повінь у долині річки Трісулі стала наслідком кількох процесів, які накладалися один на одного десятиліттями. Системи раннього попередження, за їхніми оцінками, не дали б достатньо часу на евакуацію.

26 серпня з гори Лангтанг-Лірунг зірвалася маса гірської породи та льодовикового льоду шириною близько 600 метрів. Вона впала в долину з висоти приблизно 2100 метрів, а енергія удару була порівнянна з землетрусом магнітудою 5,2. Лід розтанув майже миттєво, і потік води, льоду та уламків, захопивши насичені вологою відкладення, перетворився на потужну хвилю. Вона пройшла понад 30 кілометрів униз за течією, руйнуючи населені пункти, дороги й мости.

За оцінками вчених з World Weather Attribution, пояснити катастрофу одним екстремальним погодним явищем неможливо. Ішлося про ланцюжок процесів, які посилювалися впродовж десятиліть глобального потепління.

Один із чинників — землетрус магнітудою 7,8 у Непалі у квітні 2015 року. Він спричинив каменно-льодову лавину на південному схилі гори і, ймовірно, послабив породу. Після цього зсуви в цьому районі почастішали.

Свою роль відіграло й потепління. У Гімалаях межа, де температура сягає 0 °C, піднімається більш ніж на 100 метрів за десятиліття. Через це у високогір'ї відтаває вічна мерзлота — суміш льоду, каменів, піску та ґрунту, яка скріплює гірські породи.

"Відтавання мерзлоти знижує міцність порід і дозволяє більшій кількості води проникати всередину схилу", — пояснив гідролог Вальтер Іммерзель.

Зміни самого льодовика Лангтанг-Лірунг теж могли зробити схил менш стійким: за останні десятиліття він суттєво стоншився й зменшився, особливо після 2010 року, а тала вода могла потрапляти в тріщини породи.

Додався й погодний чинник. Восени минулого року в регіоні випало незвично багато снігу, а липень і серпень стали найтеплішими за всю історію місцевих спостережень. За розрахунками дослідників, через зміни клімату літні температури тут зараз приблизно на 1,5 °C вищі, ніж раніше.

Пов'язати глобальне потепління зі змінами кількості снігу та опадів складніше: спостереження у важкодоступних районах Гімалаїв утруднені. Водночас учені вважають, що кліматичні зміни відіграли важливу роль у формуванні умов для катастрофи. Масштаб, швидкість і складність обвалу були настільки незвичними, що наявні системи раннього попередження не встигли б забезпечити достатньо часу для евакуації.

За останніми даними, жертвами повені стали майже 1400 осіб, ще кілька тисяч зникли безвісти. Пошкоджено понад 40 км доріг і 80 мостів. До рятувальних робіт залучили понад 7000 осіб, у постраждалі райони також направляли техніку та безпілотники.

Що це означає для тих, хто живе в горах або планує подорожі. По-перше, небезпека в таких регіонах рідко має одну причину — вона накопичується роками, тож оцінювати ризик варто з огляду на історію місцевості, а не лише на прогноз погоди на конкретні дні. По-друге, навіть найкращі системи попередження не завжди дають час на реакцію, тому важливо заздалегідь знати маршрути виходу з долин і не ігнорувати повідомлення місцевих служб. По-третє, для студентів і дослідників цей випадок — приклад того, як кліматологія, гляціологія та сейсмологія працюють разом: окремі дисципліни тут не дають повної картини.

Читайте також