Під Великими озерами знайшли 689 видів грибів: що це означає для науки

Міжнародна команда науковців на чолі з Мічиганським університетом опублікувала результати дослідження, яке змінює уявлення про життя в глибоких надрах Землі. У зразках води, зібраних зі сланцевої формації Антрім, що простягається під регіоном Великих озер, виявлено 689 видів грибів, 13 з яких є новими для науки.

Дослідження проводили на газових свердловинах глибиною від 198 до 500 метрів. Ізотопний аналіз показав, що вода в цих пластах востаннє контактувала з поверхнею близько 11 тисяч років тому — ще в льодовикову добу. Коли льодовики танули, вода разом із мікроорганізмами просочувалася крізь пористі шари породи, і гриби осіли в тріщинах сланцю, де почали живитися органічним матеріалом, замкненим у камені.

Одна крапля зібраної води містить приблизно 250 грибкових клітин — це порівнянно з кількістю грибів в океанічній воді. Якби вдалося заповнити такою водою олімпійський басейн, у ньому нарахували б близько 12 трильйонів клітин.

«Наше дослідження ставить під сумнів уявлення, що глибокі надра непридатні для складнішого життя на кшталт грибів, — зазначив Квінн Мун, еколог із Мічиганського університету та провідний автор роботи. — Ми можемо суттєво недооцінювати біомасу й різноманіття грибів на планеті, адже ніколи не враховували надра в оцінках глобального грибкового біорізноманіття».

Окрім грибів, у підземних водах знайшли тихоходок та сегментованих червів. Разом вони утворюють харчову мережу: одні організми поїдають інших, а деякі паразитують. Джерелом енергії для всієї системи слугує сам сланець.

Дослідники припускають, що гриби разом із бактеріями можуть перетворювати частину давнього органічного матеріалу на газ, що робить підземний вуглець біологічно активнішим, ніж вважалося раніше. Тім Джеймс, професор екології та еволюційної біології Мічиганського університету і старший автор дослідження, пояснив: «Незалежно від того, чи виникли ці гриби в цих глибоких просторах, чи були туди занесені, багато з них мають адаптації, які дозволяють їм рости й впливати на динаміку вуглецю глибоко в землі».

Для батьків і студентів це відкриття — привід звернути увагу на те, як мало ми знаємо про екосистеми, що існують поза межами звичного світу. Воно також демонструє, що сучасна біологія дедалі частіше виходить за межі традиційних лабораторій, а наукові кар'єри можуть починатися з досліджень, які змінюють підручники.