ШІ в українських медіа: головні бар'єри — гроші та знання

Українські медіа перебувають на початковому етапі впровадження штучного інтелекту, використовуючи його здебільшого як допоміжний інструмент для щоденної роботи, а не для зміни редакційних процесів чи бізнес-моделей. Про це свідчать дані дослідження MDF Research Lab «Штучний інтелект в українських медіа: інтеграція, виклики та потреби сектору».

Найчастіше редакції працюють з універсальними інструментами на кшталт ChatGPT, Claude та Gemini через їхню доступність. ШІ допомагає виконувати звичні завдання: транскрибування інтерв'ю, переклади, SEO-оптимізацію. Основна сфера застосування — робота з текстами: 85% редакцій використовують ШІ для коректури, створення заголовків, перефразування та доопрацювання матеріалів. Для візуального контенту ШІ застосовують близько половини медіа, а у відеовиробництві — переважно для монтажу та субтитрів. Складніші процеси, як-от аналіз аудиторії, фактчекінг чи управління проєктами, поки що рідкість.

Попри високий інтерес до технології, системний підхід відсутній. Хоча 57% редакцій обговорювали ШІ як пріоритетний напрям розвитку, лише 27,5% мають задокументовану політику його використання, а 22,5% — визначили відповідальну особу, зазвичай це головний редактор. Редакції усвідомлюють ризики, зокрема дезінформацію та «галюцинації» моделей, але часто не мають правил маркування ШІ-контенту чи внутрішнього контролю.

Головною перешкодою для ширшого впровадження ШІ є фінансові обмеження: 60% медіа не мають коштів на платні підписки та інструменти, і лише 42% мають окремий бюджет на ШІ, зазвичай невеликий. Другим бар'єром — нестача знань: 55% редакцій повідомили про брак компетенцій у роботі з промптами, а навчання відбувається через самоосвіту. Інфраструктурні проблеми — застаріла техніка, обмежені ліцензії на Office, Adobe, Notion, Slack та перебої з електропостачанням через війну — також ускладнюють масштабування.

Окремо редакції висловлюють етичні застереження: надмірне використання ШІ може послабити журналістські навички, критичне мислення та довіру аудиторії. Водночас дослідження показує: медіа, які почали експериментувати з ШІ один-два роки тому, сьогодні використовують його значно ширше та системніше.

Що це означає для читачів та студентів журналістики? По-перше, ШІ стає звичним інструментом у редакціях, але його застосування поки що обмежене простими завданнями. По-друге, для медіа важливо інвестувати в навчання та технічне оснащення, а для майбутніх фахівців — опановувати роботу з ШІ, щоб бути конкурентними на ринку праці.