Спека та посуха в ЄС: як це вплине на економіку та українців

Літо 2026 року стало випробуванням для Європи: аномальна спека та тривала посуха охопили значну частину континенту. За оцінками аналітиків нідерландського Triodos Bank, збитки економік країн ЄС від цих кліматичних явищ можуть сягнути 180 млрд євро, що становить приблизно 1% ВВП єврозони.

Це загрожує звести нанівець офіційні прогнози зростання економіки ЄС. Європейська комісія очікувала зростання ВВП на 1,1% у 2026 році, а Міжнародний валютний фонд прогнозував для єврозони лише 0,9%. Якщо оцінки Triodos Bank справдяться, кліматичні втрати майже повністю нівелюють очікуване економічне зростання.

Головний економіст Triodos Bank Ханс Стегеман наголошує: «Це літо чітко демонструє: зміна клімату — це не віддалений економічний ризик. Екстремальна спека, яку ми всі відчуваємо сьогодні, конкретно показує, як кліматична криза впливає на життя, працівників та добробут по всій Європі». Він зазначає, що втрата 1% ВВП означатиме для Європи стагнацію, але це «лише аперитив» перед майбутніми викликами.

Економісти виділяють чотири сфери, які постраждали найбільше. Найвідчутніших втрат зазнає продуктивність праці — близько 0,6% ВВП. Висока температура ускладнює роботу на відкритому повітрі, зокрема у будівництві, сільському господарстві та логістиці, а також погіршує умови праці на фабриках і в офісах. Через посуху аграрне виробництво в ЄС може скоротитися на 3–7%, що створює ризики для продовольчої інфляції.

Енергетика також потерпає: низький рівень води в Дунаї та Рейні змушує обмежувати роботу атомних і гідроелектростанцій через нестачу води для охолодження, що вже призвело до стрибків цін на електроенергію. Обміління річок ускладнює баржеві перевезення сировини, збільшуючи навантаження на залізницю та автошляхи.

Наслідки будуть нерівномірними: найбільше постраждає Франція, де ВВП може знизитися на 1,4 процентного пункту, що ймовірно призведе до рецесії зі скороченням економіки на 0,6%. Нідерланди можуть втратити близько 0,8% ВВП, а Італія, Іспанія та Бельгія зазнають значних збитків у сільському господарстві, енергетиці та туризмі. Центральна та Східна Європа, зокрема Польща, постраждають менше, але аграрний сектор і там під значним тиском.

Кліматична криза позначається і на Україні: за останні 15 років запаси питної води скоротилися вдвічі, а дефіцит водних ресурсів дедалі більше впливає на сільське господарство. Співзасновник Центру відновлення економіки Андрій Длігач зазначає: «Багато аграрних галузей просто зникають. Ми вже давно не "житниця Європи" у тому розумінні, яким пишалися раніше».

Що це означає для студентів і батьків? Зростання цін на продукти та електроенергію може вплинути на вартість навчання, проживання та побутових витрат. Варто слідкувати за змінами в енергетиці та аграрному секторі, оскільки вони безпосередньо впливають на економічну стабільність і доступність базових товарів. Triodos Bank закликає уряди ЄС терміново інвестувати в адаптацію інфраструктури, зокрема модернізацію водопостачання та підвищення енергоефективності, щоб пом'якшити наслідки майбутніх кліматичних шоків.