На місці Каховського водосховища вчені спостерігають унікальне відродження лісу

Дослідники Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України вивчають явище, яке спостерігається лише на півдні України: на вивільненому дні колишнього водосховища виріс природний ліс. За словами старшої наукової співробітниці відділу фітогормонології Катерини Романенко, це рівновіковий заплавний ліс площею 65 тисяч гектарів — найбільший подібний масив у Європі.

Цього року вчені вже здійснили три експедиції до цієї території, четверту планують восени. Робота проводиться в межах проєкту інституту з оцінки втрат біорізноманіття через бойові дії та зміну клімату.

Верби, що виросли на місці водосховища, досягають у середньому 6,5 метра заввишки та 5–6 сантиметрів у діаметрі. Попри спекотну погоду, дерева активно ростуть і створюють умови для інших рослин і тварин. Романенко наголошує: побоювання, що верба всохне або буде витіснена інвазивними видами, не справдилися. Натомість формується стабільна екосистема з потужним ресурсом для подальшого розвитку.

Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко зазначає, що в лісі вже з'явилася ярусність: верхній ярус утворюють верби та тополі, середній — чагарниковий тамарикс, а нижній — очерет та осока. Для порівняння, саме водосховище науковці називають біологічною пустелею, де життя зосереджувалося лише в прибережній смузі.

«Замість одноманітної, дуже простої, формується багато різних екосистем. Те, що ми бачимо на дні Каховського водосховища, фактично ми бачимо відродження такими шаленими темпами Великого Лугу», — підсумовує Мойсієнко.

Для батьків і студентів це спостереження є наочним прикладом того, як природні процеси можуть швидко відновлювати екосистеми після антропогенного втручання. Науковці планують продовжити моніторинг, щоб простежити подальшу долю цього унікального лісу.