На місці Каховського водосховища зростає унікальний ліс: що кажуть науковці

На місці, де ще нещодавно було Каховське водосховище, тепер можна спостерігати унікальний природний процес — формування лісу без втручання людини. За словами науковців, такої картини немає більше ніде на планеті.

Старша наукова співробітниця Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, кандидатка біологічних наук Катерина Романенко розповіла, що дослідники вже тричі цього року виїжджали в експедиції до цього лісу, а восени планують ще одну. Робота триває в межах проєкту з оцінки втрат біорізноманіття через бойові дії та зміну клімату.

«Вербовий ліс, який виріс на дні Каховського водосховища, це зараз просто унікальне і рідкісне явище. Ми зараз спостерігаємо третій рік формування саме рівновікового лісу. Це унікальне явище, яке займає площу 65 тисяч гектарів. Тобто ми спостерігаємо формування найбільшого заплавного рівновікового лісу в Європі», — зазначає Романенко.

За її словами, верби вже досягли в середньому 6,5 метра у висоту та 5–6 сантиметрів у діаметрі. Попри спекотну погоду, дерева активно ростуть і створюють умови для інших рослин і тварин.

Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко додає, що в лісі вже сформувалася ярусність: верхній ярус складають верби та тополі, середній — чагарниковий тамарикс, а нижній — очерет та осока. Це помітно контрастує з тим, яким було водосховище.

«Каховське водосховище — це була така екосистема досить одноманітна, примітивна, тобто все життя було зосереджено в прибережній смузі. Замість одноманітної, дуже простої, формується багато різних екосистем. Те, що ми бачимо на дні Каховського водосховища, фактично ми бачимо відродження такими шаленими темпами Великого Лугу», — пояснює Мойсієнко.

Науковці наголошують: попри скептичні прогнози, екосистема розвивається стабільно, без ознак висихання чи витіснення інвазивними видами. Вони вважають, що процес триватиме й надалі, а сам ліс стає прикладом природного відновлення території.

Для батьків і студентів це також привід звернути увагу на важливість екологічних досліджень: такі спостереження допомагають краще розуміти, як природа реагує на зміни середовища, і чому варто підтримувати наукові проєкти, що вивчають довкілля.