Сім із дев'яти планетарних меж перевищено: що це означає для майбутнього

Про це йдеться у звіті Planetary Health Check 2026, який підготував Потсдамський інститут досліджень впливу клімату. Йдеться про планетарні межі — науково визначені пороги, у яких умови на Землі залишаються безпечними для життя.

Перевищено межі за зміною клімату, станом природи та біорізноманіття, змінами у землекористуванні, порушенням водного циклу, надмірним використанням добрив, забрудненням і, вперше, закисленням океану. Поза небезпечною зоною поки залишаються дві межі — руйнування озонового шару та забруднення повітря. За цими показниками ситуація останніми роками навіть покращилася, хоча в окремих регіонах зростає ризик через атмосферні аерозолі.

«Діагноз однозначний. Тиск зростає в межах кожної планетарної межі, яка вже перебуває за межами безпечного простору для діяльності людини», — пояснив провідний автор звіту Борис Сакшевскі. За його словами, це підвищує ризик масштабних і тривалих змін, частина з яких може бути незворотною, а простір для помилок звужується.

Наслідки вже видно на різних континентах. У Європі цього року в багатьох країнах зафіксували найспекотніше літо за всю історію спостережень: на Сардинії температура сягала 48,4 градуса. Через спеку в Італії, Франції та Іспанії вирували лісові пожежі, а в низці країн досі долають наслідки посухи. Лише в Німеччині, за наведеними даними, через хвилю спеки 2026 року могли загинути до 14 тисяч людей.

2025 року мусонні повені в Пакистані, спричинені сильними опадами та таненням льодовиків, зачепили понад 6,9 млн людей. 2026-го масштабні повені сталися в Непалі та Тибеті, а обвал льодовика в Гімалаях викликав раптові паводки, які зруйнували цілі громади та забрали щонайменше 1300 життів.

Кліматологиня, професорка Імперського коледжу Лондона Фрідеріка Отто зазначила, що без значно швидшого переходу від викопного палива до нульових викидів кількість таких катастроф може зростати.

Окремо автори наголошують на зв'язку клімату та втрати біорізноманіття. Захист і відновлення природи потрібні, щоб стабілізувати клімат у безпечних межах. Особливу увагу приділили Амазонії: вирубування тропічних лісів загрожує одному з найбільших природних поглиначів вуглецю. Ще одна проблема — стан морського дна: щороку донним траленням охоплюється 1–2% його площі, причому найчастіше в одних із найпродуктивніших районів океану. Додатковий тиск створює інтерес промисловості до глибоководного видобутку ресурсів, а сукупні наслідки цих процесів поки неможливо оцінити повністю.

Попри масштаб проблем, автори звіту не вважають ситуацію безнадійною. Приклад — відновлення озонового шару, яке стало можливим завдяки міжнародним спільним діям.

«У нас немає розкоші часу, але є знання, можливості та рішення, необхідні для того, щоб змінити курс», — заявив директор Потсдамського інституту досліджень впливу клімату Йоган Рокстрьом, співавтор звіту. За його словами, пришвидшення заходів для повернення всіх планетарних меж у безпечний простір потрібне для захисту життя та засобів до існування людей і для спільного добробуту в майбутньому.