178 банок лосося зі складу в Сіетлі допомогли вченим зазирнути в минуле океану

Колекція зі 178 банок консервованого дикого аляскинського лосося десятиліттями зберігалася на складі в Сіетлі. Її свого часу залишили для контролю якості, а згодом, коли потреба відпала, передали науковцям. У банках — філе чотирьох видів лосося, виловленого в затоці Аляска та Бристольській затоці в період із 1979 до 2021 року. Ця колекція фактично стала архівом океану, який дозволив дослідити зміни екосистеми за кілька десятиліть.

Дослідники зосередилися на анізакідах — морських паразитичних круглих черв'яках, що потрапляють в організм риби через харчовий ланцюг. Філе розбирали та під мікроскопом підраховували залишки паразитів. Сам процес консервування знищив черв'яків, тож для людини вони вже не становили небезпеки, але їхня кількість виявилася цінним показником стану морської екосистеми. Анізакідам для завершення життєвого циклу потрібні різні організми — від дрібних морських безхребетних і риб до морських ссавців, тому зміни їхньої чисельності відображають зміни у всій харчовій мережі.

«Життєвий цикл анізакід поєднує багато компонентів харчової мережі. Я розглядаю їхню присутність як сигнал того, що риба на вашій тарілці походить зі здорової екосистеми», — пояснила дослідниця Челсі Вуд.

Результати різнилися залежно від виду риби. Протягом 42 років кількість анізакід зростала у горбуші та кети. За словами дослідниці Наталі Мастик, збільшення чисельності паразитів може свідчити про те, що вони мали достатньо господарів для проходження всіх етапів життєвого циклу. «Це може свідчити про стабільну або відновлювану екосистему з достатньою кількістю потрібних хазяїв для анізакід», — зазначила вона. У кижуча та нерки рівень паразитів залишався приблизно стабільним, і однозначного пояснення цій відмінності науковці поки не мають.

Одне з можливих пояснень зростання кількості анізакід дослідники пов'язують із відновленням популяцій морських ссавців у США. У 1972 році там ухвалили закон про захист морських ссавців, який обмежив полювання, переслідування та знищення цих тварин в американських водах. У наступні десятиліття популяції тюленів, морських левів і китів почали відновлюватися, а оскільки саме морські ссавці є необхідними господарями для завершення життєвого циклу анізакід, їхнє збільшення могло створити для паразитів більше можливостей для розмноження. Водночас це лише одна з версій: серед інших факторів дослідники розглядають потепління океану та зміни, пов'язані з природоохоронним законодавством.

Для батьків і студентів ця історія — наочний приклад того, як наукові висновки будуються на несподіваних джерелах даних. Звичайні консерви, що десятиліттями лежали на складі, виявилися носіями інформації про минуле довкілля. Науковці вже планують перевірити, чи працює аналогічний метод для інших видів консервованої риби — сардин, оселедця, тунця та палтуса.

Підсумок: дослідження показало, що навіть харчові продукти з тривалим терміном зберігання можуть стати основою для серйозних екологічних висновків, а уважність до деталей — на кшталт підрахунку паразитів у банці — здатна відкрити картину змін океану за чотири десятиліття.