Банки консервованого лосося з 1979 року допомогли вченим вивчити океан

Дослідники з Вашингтонського університету знайшли несподіване джерело даних про стан океану — звичайні консерви. Вони вивчили 178 банок консервованого дикого аляскинського лосося, частина з яких зберігалася ще з 1979 року. Ці банки десятиліттями лежали на складі в Сіетлі: їх залишали для контролю якості, а згодом, коли потреба відпала, передали науковцям.

У банках було філе чотирьох видів дикого аляскинського лосося, виловленого в затоці Аляска та Бристольській затоці з 1979 до 2021 року. Фактично колекція перетворилася на своєрідний архів океану, який дозволив зазирнути в минуле морських екосистем.

Ключем до цих даних стали анізакіди — морські паразитичні круглі черв'яки, які потрапляють в організм риби через харчовий ланцюг. Дослідники розбирали консервоване філе та підраховували під мікроскопом залишки паразитів. Сам процес консервування знищив черв'яків, тож для людини вони вже не становили небезпеки, але їхня кількість виявилася цінним показником стану екосистеми. Анізакідам для завершення життєвого циклу потрібні різні організми — від дрібних морських безхребетних і риб до морських ссавців, тому зміни їхньої чисельності відображають зміни у всій харчовій мережі.

«Життєвий цикл анізакід поєднує багато компонентів харчової мережі. Я розглядаю їхню присутність як сигнал того, що риба на вашій тарілці походить зі здорової екосистеми», — пояснила дослідниця Челсі Вуд.

Результати аналізу виявилися різними залежно від виду риби. Протягом 42 років кількість анізакід зростала у горбуші та кети. За словами дослідниці Наталі Мастик, це може свідчити про те, що паразити мали достатньо господарів для проходження всіх етапів життєвого циклу. «Це може свідчити про стабільну або відновлювану екосистему з достатньою кількістю потрібних хазяїв для анізакід», — зазначила вона. У кижуча та нерки рівень паразитів залишався приблизно стабільним, і однозначного пояснення цій відмінності науковці поки не мають.

Одне з можливих пояснень зростання кількості анізакід дослідники пов'язують із відновленням популяцій морських ссавців у США. У 1972 році там ухвалили закон про захист морських ссавців, який обмежив полювання, переслідування та знищення цих тварин у американських водах. У наступні десятиліття популяції тюленів, морських левів і китів почали відновлюватися. Оскільки морські ссавці є необхідними господарями для завершення життєвого циклу анізакід, їхнє збільшення могло створити для паразитів більше можливостей для розмноження.

Водночас дослідники наголошують, що це лише одна з версій. Серед інших факторів вони розглядають потепління океану та зміни, пов'язані з природоохоронним законодавством.

Робота показала, що навіть звичайні харчові продукти, які десятиліттями зберігалися на складах, можуть містити важливу інформацію про минуле довкілля. Науковці вже планують перевірити, чи працює аналогічний метод для інших видів консервованої риби — сардин, оселедця, тунця та палтуса.