Чому ми неправильно розуміємо емоції собак: пояснення вчених
Науковці з Університету штату Аризона з’ясували, що власники собак часто помиляються, оцінюючи настрій улюбленця: ми зчитуємо не тварину, а оточення навколо неї.
Багато власників упевнені, що розуміють свою собаку з півпогляду. Однак дослідники з Університету штату Аризона доводять: це радше ілюзія. У межах експерименту вони зняли на відео тварин у різних ситуаціях — одні мали провокувати радість (смаколик, обіцянка прогулянки), інші — стрес (наприклад, увімкнений пилосос).
Потім дослідники змонтували ролики так, щоб одна й та сама реакція собаки візуально поєднувалася з іншим контекстом. Коли власникам показували пса на фоні пилососа, усі одностайно казали: тварина стривожена. Той самий собака з тими самими рухами, але поряд із людиною, яка кличе на прогулянку, — і всі бачили щасливого пса. Поведінка ідентична, а висновок протилежний.
Головна знахідка полягає в тому, що ми зчитуємо декорації, а не саму собаку. Раніше до схожих висновків приходили фахівці з Університету Тафтса, які вивчали, як різні породи підлаштовують голос під музику: реакції тварин часто складніші, ніж наші швидкі інтерпретації.
Окрема пастка — антропоморфізм. Ми приписуємо тваринам людські почуття, і це остаточно заглушає реальні сигнали. Що ж робити? Дослідники радять визнати, що ми не такі вправні, як думаємо. По-друге, не міряти всіх собак однією лінійкою: кожна має свій характер і власний набір сигналів. По-третє, варто витрачати кілька зайвих секунд, щоб придивитися саме до пса, а не до ситуації навколо. Мова тіла — вуха, поза, хвіст, зіниці — розповідає більше, ніж контекст.
Отже, коли наступного разу захочеться швидко «прочитати» настрій собаки, згадайте: справжні емоції ховаються не в обставинах, а в самій тварині.
Читайте також
Ще в розділі «Освіта»
- OpenAI представила ШІ-дослідника рівня стажера: що це означає для студентів
- Протизапальні спеції: що додати до раціону
- ШІ визначає вік мозку за сном: як це допоможе виявити деменцію
- Твердий електроліт із рекордною провідністю: прорив японських науковців
- 500 000-річний молоток зі слонової кістки: нові дані про технології давніх людей





