Чорні діри викидають джети за єдиним правилом — дослідження

Дослідники проаналізували 20 випадків, коли надмасивна чорна діра розриває зірку, що підійшла занадто близько. Цей процес називають приливним руйнуванням зірки, а розтягування її речовини — спагетифікацією.

Частина матерії зазвичай не перетинає горизонт подій, а вилітає назад у космос потужними струменями — джетами. За словами вчених, такі викиди можуть впливати на еволюцію цілої галактики.

Раніше момент викиду здавався випадковим: джет міг з'явитися і через рік після руйнування зірки, і через три, і через п'ять. Тепер дослідники визначили точний тригер. Перший спалах відбувається за максимальної швидкості поглинання, а другий — через сотні або тисячі днів, коли темп падає приблизно до 2% від максимуму.

Цей самий поріг у 2% давно відомий для менших, зоряних чорних дір масою 10–50 Сонць. Нові дані показують, що надмасивні чорні діри поводяться передбачувано у двох конкретних періодах свого розвитку — так само, як і значно менші об'єкти.

Для роботи використовували радіотелескопи: лише в радіодіапазоні можна спостерігати рух джетів у реальному часі. Це й дозволило зафіксувати єдину закономірність на масиві з 20 подій різного масштабу.

Що це дає на практиці

Головний ефект — економія часу спостережень. Знаючи точний момент викиду, астрономи можуть звузити вікно для телескопа замість місяців безрезультатного очікування.

Для обсерваторій типу Square Kilometre Array Observatory у Західній Австралії це означає менше часу, витраченого на порожні спостереження, і більше шансів зафіксувати рідкісний момент джета саме тоді, коли він відбувається.

Підсумок

Якщо коротко: чорні діри не діють хаотично. Їхні викиди прив'язані до конкретних етапів поглинання зірки, і це правило працює незалежно від розміру об'єкта. Для науки це спосіб планувати спостереження точніше, а для тих, хто цікавиться астрофізикою, — ще один приклад того, що навіть найекстремальніші об'єкти у Всесвіті підкоряються зрозумілим закономірностям.