Найдетальніші знімки Сонця: вчені вперше побачили загадкові вихори

Науковці з Національної сонячної обсерваторії США опублікували результати спостережень, які відкривають нову сторінку у вивченні нашої зорі. Телескоп Іноуе, розташований на високогір'ї Гаваїв, дозволив уперше детально розгледіти дрібномасштабні вихори гарячого газу на поверхні Сонця. Ці структури, відомі як нестійкість Кельвіна-Гельмгольца, виникають, коли потоки газу рухаються з різною швидкістю, утворюючи спіралеподібні завихрення.

За словами доктора Девіда Бобольца, щоб навчитися прогнозувати космічну погоду, потрібно розуміти фізику Сонця навіть у найдрібніших масштабах. Саме ці вихори скручують магнітне поле зорі, створюючи умови для сонячних спалахів і корональних викидів маси. Такі явища можуть порушувати роботу супутників, енергомереж і систем зв'язку на Землі, а також становити загрозу для космонавтів.

Астроном NSO доктор Девід Курідзе пояснив, що крутильні рухи газу накопичують магнітну енергію, яка згодом може вивільнятися у вигляді потужних вибухів. Доктор Фрідріх Вегер додав, що це відкриття також допомагає зрозуміти, чому зовнішні шари Сонця мають значно вищу температуру, ніж його поверхня. Енергія, що переноситься вгору завдяки вихорам, може накопичуватися у верхніх шарах і вивільнятися у формі спалахів або корональних викидів маси.

Для батьків і студентів важливо розуміти: дослідження Сонця — це не лише про захист техніки. Як зазначив Бобольц, наша найближча зірка допомагає перевіряти фундаментальні закони фізики. Саме спостереження за сонячним затемненням колись підтвердили загальну теорію відносності Ейнштейна.

До речі, наступне повне сонячне затемнення, яке зможуть спостерігати в Європі, відбудеться 12 серпня 2026 року. Воно стане першим таким явищем для континенту з 1999 року. Смуга повної фази триватиме до 2 хвилин 18 секунд і пройде через Гренландію, Ісландію та Іспанію, а в більшості країн Західної Європи буде видно часткову фазу.