Дикі коти в Австралії виявилися значно небезпечнішими, ніж думали вчені

4 серпня 2026, 09:16 ·371 слівредакція

Нове дослідження австралійських науковців показало, що дикі коти на континенті знищують удвічі більше видів ссавців і втричі більше видів птахів, ніж вважалося раніше. Дослідники закликають створювати огороджені території для захисту тварин.

Дикі коти в Австралії становлять значно серйознішу загрозу для місцевої фауни, ніж вважали досі. До такого висновку дійшли вчені з Університету Нового Південного Уельсу (UNSW), які застосували новий метод аналізу раціону цих хижаків.

За останні 250 років в Австралії зникло понад 40 видів ссавців, а ще близько 700 видів тварин, більшість з яких є ендеміками, перебувають під загрозою зникнення. Приблизно 200 із них страждають саме через здичавілих котів, а також через вирубку лісів, інвазивних хижаків і хвороби.

Раніше огляд понад сотні наукових робіт свідчив, що дикі коти щороку вбивають близько 1,5 мільярда тварин. Однак нове дослідження показало, що реальна цифра може бути значно більшою: коти здатні знищувати вдвічі більше видів ссавців і втричі більше видів птахів, ніж вважалося.

Причина розбіжностей — у методиці. Традиційно вчені вивчали вміст шлунків або екскрементів котів вручну, шукаючи шерсть, кістки чи пір'я. Але дрібна здобич швидко перетравлюється, тому багато слідів просто не вдавалося виявити.

Цього разу дослідники використали судово-генетичний аналіз, який дозволяє знаходити навіть найдрібніші рештки з'їдених тварин. Оскільки кожен вид має унікальний генетичний код, вчені створили своєрідний ДНК-штрихкод для ідентифікації здобичі. Завдяки цьому в шлунках котів значно частіше виявляли рештки м'якотілих новозеландських жаб.

Що це означає для освіти та свідомості? Для батьків і студентів, які цікавляться біологією та екологією, це гарний приклад того, як сучасні технології змінюють уявлення про природу. Зокрема, важливо розуміти, що навіть звичні явища можуть мати приховані наслідки.

Дослідники пропонують конкретний практичний крок: створення огороджених "безпечних гаваней" навколо популяцій тварин, які перебувають під найбільшою загрозою. Такі паркани захищають дику природу не лише від котів, а й від лисиць та кролів, дозволяючи місцевим видам існувати в умовах, наближених до природних.

Підсумок: нове дослідження не лише уточнює масштаби загрози, а й демонструє, як наукові методи можуть змінювати природоохоронні стратегії. Це важливий урок для тих, хто планує пов'язувати своє майбутнє з біологією, екологією чи ветеринарією: сучасна наука вимагає відкритості до нових інструментів.