Кіровоградщина зібрала 2,4 млн тонн зерна, але експорт впав на 60%

На середину вересня господарства Кіровоградської області зібрали два мільйони 424 тисячі тонн зернових. Роком раніше на цей самий час було два мільйони 260 тисяч тонн — тобто цьогорічний показник більший більш ніж на 160 тисяч тонн. Про це розповіла керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.

Щороку область виробляє близько 3,5 мільйона тонн зернового ресурсу. Приблизно 23% з цього обсягу йде на власні потреби — харчування, посівний матеріал і корм для худоби. Решта — експортний потенціал регіону. За словами Фурманової, область залежить від зовнішніх ринків.

Нині експорт української агропродукції зменшився на 60% порівняно з вереснем минулого року. Причина — низькі ціни та обстріли російськими військами портів Одеси, через які судновласники відмовляються заходити в них. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький зазначає, що нинішні обсяги експорту становлять лише 40% від потенційно можливих.

Що робити аграріям

За словами Валерії Фурманової, виробники, які не можуть продати врожай і відчувають нестачу обігових коштів, можуть скористатися державною програмою пільгового кредитування «5-7-9%». Аграрії можуть залучати до 90 мільйонів гривень на обігові гроші під 10% річних. Ці кошти дозволено спрямовувати на техніку, добрива, посівний матеріал і виплату зарплат.

«Це механізм, який дозволяє аграріям утримуватися на плаву, поповнювати свої обігові гроші і утримувати своїх працівників», — пояснила Фурманова. Вона нагадала: підприємства, визнані критично важливими, для бронювання працівників мають платити зарплату не менше 26 тисяч гривень на місяць.

Уряд і міністерство також запустили нові напрямки підтримки. Спільно зі Світовим банком розробили програму компенсації витрат на тимчасове зберігання зерна: виробники по всій країні зможуть відшкодувати до 80% вартості зернорукавів. Ще один інструмент — кредитування під заставу зерна. Національний банк оновив регулювання, і чотири з п'яти державних банків після наради підтвердили готовність до такого кредитування.

Альтернативні маршрути та ціни

Частину продукції експортують через порти на Дунаї, проте трейдер з Одеси Володимир Кошельник називає цей напрямок неповноцінною заміною. За його словами, за стабільної роботи одеських портів щомісяця могли перевалювати до шести мільйонів тонн зерна, а дунайські порти нині приймають 600–800 тисяч тонн.

«Можемо говорити про падіння в 10 разів», — сказав він. На його думку, найбільшу вигоду з ситуації отримує логістичний ланцюг, який бере на себе ризики роботи під атаками. Через зміну співвідношення попиту й пропозиції ринок став ринком покупця.

За даними аналітика Українського клубу аграрного бізнесу Максима Гопки, у перші десять днів вересня Україна експортувала майже 700 тисяч тонн пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку, сої та продуктів їхньої переробки — проти майже 400 тисяч тонн за аналогічний період серпня. Аналітик очікує зростання експорту в жовтні до двох мільйонів 300 тисяч тонн.

Як тримаються господарства

У господарстві Новоархангельської громади завершують збирати соняшник — ним засіяли 330 гектарів, стільки ж, як і торік. Керівниця Ольга Голобородько називає цю культуру стратегічною: витрат менше, ніж на зернові, а рентабельність зберігається. Врожайність — близько трьох тонн з гектара.

Ціни, втім, теж знизилися: півтора місяця тому за тонну соняшника пропонували 33 тисячі гривень, нині — 20 тисяч. «На сьогоднішній день треба за одну тонну соняшника віддати чотири тонни пшениці», — зазначила Голобородько.

Пшеницю в господарстві поки зберігають, чекаючи на вищу ціну. Нині трейдери пропонують 5,5 тисячі гривень за тонну, тоді як торік така сама пшениця коштувала від 9,6 до 9,8 тисячі гривень. Через це виникають складнощі з виплатою орендної плати за землю.

Ще один вихід — нішеві культури та насіння. У господарстві вирощують просо, коріандр, сочевицю й гірчицю, а також посівний матеріал для інших підприємств. «Один з виходів до ситуації — це насіння, за рахунок якого ми можемо протриматися, поки низькі ціни», — розповів заступник керівника Ярослав Голобородько.

Підсумок

Кіровоградщина зібрала врожай більший, ніж торік, але реалізувати його за прийнятними цінами заважає обмежений експорт. Аграріям доступні пільгові кредити, компенсація за зернорукави та кредитування під заставу зерна. Частина господарств переорієнтовується на соняшник, нішеві культури й насінництво. Чи покриє цьогорічний врожай витрати на вирощування, залежатиме від подальшої ситуації на ринку.