Наднова без гамма-спалаху: астрономи пояснили несподівану загибель зірки

У березні 2026 року космічний телескоп Einstein Probe зафіксував короткий рентгенівський спалах у галактиці, розташованій за 500 мільйонів світлових років від Землі. Подальші спостереження наземних обсерваторій показали, що це був вибух наднової типу Ic, який отримав позначення SN 2026gzf.

Наднові типу Ic виникають, коли масивна зірка на завершальній стадії колапсу ядра вже втратила свої зовнішні шари водню та гелію. Такі вибухи зазвичай супроводжуються гамма-спалахами — потужними викидами високоенергетичного випромінювання та струменями плазми, що рухаються майже зі швидкістю світла. Однак у SN 2026gzf ні того, ні іншого не спостерігалося.

Перший рентгенівський спалах виявився так званим «проривом ударної хвилі» — моментом, коли ударна хвиля від вибуху досягає поверхні зірки та випромінює перше світло. За словами дослідників, це був найслабший подібний прорив, зафіксований для наднових цього типу.

Астрономи з’ясували, що зірка, яка вибухнула, належала до класу Вольфа-Райє і мала масу приблизно у 20 разів більшу за сонячну. До вибуху вона повністю вичерпала запаси водню та гелію, залишивши ядро з вуглецю й кисню. Навколо зірки виявили оболонки з водню та гелію, які утворилися безпосередньо перед вибухом.

Це дослідження дало вченим найдетальніше уявлення про заключні етапи життя масивної зірки. Воно також свідчить, що наднові типу Ic не завжди супроводжуються гамма-спалахами або швидкісними струменями плазми, що змушує переглянути існуючі моделі зоряних вибухів.