Приховані сліди пам'яті: як мозок зберігає забуті спогади

Дослідники з Інституту біомедичних досліджень імені Фридріха Мішера у Швейцарії виявили, що мозок зберігає дві версії кожного спогаду. Одна з них активно впливає на поведінку, а інша залишається прихованою в окремій групі нейронів. Навіть коли активна версія згасає, резервна копія може бути відновлена за відповідних умов.

У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Neuroscience, брали участь плодові мушки (Drosophila melanogaster). Комах навчили пов'язувати певний запах із легким електричним розрядом, після чого вони уникали цього аромату. Через 24 години вироблена реакція зникала, що вказувало на забудькуватість. Проте коли мух повертали в середовище зі знайомими контекстними підказками — освітленням і текстурою поверхні, — спогад повністю відновлювався, і комахи знову уникали небезпечного запаху.

Записуючи активність нейронних мереж, науковці встановили, що мозок із самого початку створює дві версії спогаду: одна керує поведінкою одразу, а інша залишається прихованою. З часом активна версія згасає, але прихована резервна копія зберігається і, за відповідних умов, знову перемикає активність на нейрони, що відповідають за дію. Це дозволяє мозку гнучко розставляти пріоритети під час вилучення інформації на основі нового досвіду.

Процес відновлення спогадів виявився недосконалим і може призводити до формування хибних спогадів. Коли мухам як нагадування пропонували безпечний запах, який використовувався під час навчання, але ніколи не супроводжувався розрядом, вони все одно починали його уникати. Спостереження показали, що для відновлення реальних спогадів та створення помилкових ілюзій мозок використовує різні нейронні шляхи.

Для батьків і студентів це відкриття має практичне значення: коли інформація здається забутою, вона може бути відновлена через контекстні підказки — знайоме середовище, повторення матеріалу в схожих умовах. Водночас варто пам'ятати, що спогади можуть спотворюватися, тому важливо перевіряти факти, а не покладатися лише на власну пам'ять. Гнучкість систем пам'яті, як припускають науковці, допомагає організмам швидше адаптуватися до змін у навколишньому середовищі.