Дослідження: річки щороку виносять в океан близько 263 тисяч тонн мікропластику

Мікропластик — це частинки розміром від 1 до 5000 мікрометрів, які утворюються, коли розпадаються великі пластикові вироби, косметика та фарби. Для екосистем і здоров'я людей вони становлять дедалі відчутнішу загрозу.

Досі оцінки того, скільки саме такого забруднення потрапляє з річок у Світовий океан, різнилися надзвичайно сильно — від 6 тисяч до 2,31 мільйона метричних тонн на рік. Причина в браку польових даних і в недосконалості комп'ютерних моделей, які не враховували різких змін ситуації.

Команда дослідників під керівництвом Хехао Ціня з Пекінського університету запропонувала інший підхід. Їхня модель побудована на 1386 реальних вимірюваннях, стандартизує методи відбору проб і бере до уваги щоденну погоду, характер землекористування та кількість опадів.

За цими розрахунками, у 2022 році річки винесли в океани приблизно 263 000 метричних тонн мікропластику. Близько 96% цього обсягу припало на країни Глобального Півдня, а понад половина — на Східну та Південно-Східну Азію. Серед окремих річок найбільше забруднення дала Янцзи.

Окремо дослідники підтвердили роль дощів. Сильні зливи спричиняють так зване імпульсне збагачення: вода змиває пластик, що накопичився на суходолі та в руслах річок, і разом із ним потрапляє в океан. Через це зміни клімату та частіші екстремальні опади можуть лише погіршити ситуацію, якщо не запровадити суворіший контроль за виробництвом пластику й поводженням з відходами.

Що це означає для батьків і студентів? По-перше, проблема мікропластику не абстрактна — вона пов'язана з тим, як ми користуємося речами щодня: пляшками, пакетами, косметикою, синтетичним одягом. По-друге, дослідження показує, наскільки важливі локальні дії: сортування сміття, зменшення одноразового пластику, підтримка якісного водовідведення та очисних споруд. По-третє, ця тема — хороший привід для навчальних проєктів у школах і вишах: від вимірювань якості води до аналізу власного споживання.

Головний висновок дослідження простий: річки переносять більше мікропластику, ніж вважалося раніше, і значна частина цього потоку зосереджена в конкретних регіонах. Але навіть там, де забруднення менше, внесок у спільну проблему залежить від повсякденних звичок і місцевих рішень.