Мізинець на нозі: навіщо він потрібен і чи зникне колись — пояснення вчених

·598 слівредакція
Мізинець на нозі: навіщо він потрібен і чи зникне колись — пояснення вчених

Мізинець на нозі здається майже непотрібним, але він усе ще допомагає тримати рівновагу. Розповідаємо, що про нього відомо науковцям і чому хвилюватися про його зникнення не варто.

Мізинець на стопі часто сприймають як рудимент, який от-от зникне. Проте дослідження показують, що палець просто втратив частину колишнього значення, а не став марним.

У чому різниця між людьми

Будова великого пальця стопи в більшості людей приблизно однакова, бо він критично важливий для ходьби та бігу. А ось мізинець влаштований дуже по-різному. У дослідженні 2018 року науковці проаналізували рентгенівські знімки стоп понад 900 дорослих. Виявилося, що приблизно в чотирьох із десяти людей дві крайні кісточки мізинця зрослися в одну. У четвертого пальця таке трапляється значно рідше, а в третього — майже ніколи.

Для вчених це важлива підказка: якщо частина тіла може мати різну будову і це не заважає жити, отже, її роль із часом могла зменшитися.

Що сталося з пальцем під час еволюції

Стопи шимпанзе та горил більше схожі на наші кисті: пальці довгі й вигнуті, а великий палець відведений убік. Така будова допомагає чіплятися за гілки й триматися на деревах. У процесі еволюції стопа наших предків поступово перестала бути хапальною: великий палець вирівнявся в один ряд з іншими й почав відігравати ключову роль під час ходьби, а решта пальців укоротилися.

Дослідження 2009 року засвідчило: що довші пальці ніг, то більше зусиль потрібно м'язам під час ходьби та бігу. Тож коротші пальці виявилися зручнішими. Найбільше «пощастило» мізинцю: він розташований на краю стопи, майже не бере участі у відштовхуванні від землі, а чіплятися ногами за гілки людині вже не потрібно.

Чи означає це, що палець зменшується в кожному поколінні

Ні. Еволюція відбувається надто повільно. Помітної різниці між мізинцем сучасної людини та її прабабусі не буде — такі зміни видно лише при порівнянні з дуже далекими предками.

Частини тіла, які дісталися нам у спадок, але з часом зменшилися або втратили частину функцій, називають рудиментами. Відомі приклади — зуби мудрості та куприк. Якщо частина тіла більше не відіграє колишньої важливої ролі, її точна форма вже не має великого значення — тому в різних людей вона може відрізнятися.

Що робити батькам і студентам

Не варто перейматися через будову власного мізинця чи мізинця дитини: зрощення кісточок, за даними дослідження 2018 року, практично не впливає на роботу стопи. Якщо немає болю, набряків чи дискомфорту під час ходьби, спеціально щось робити не потрібно.

На стан стопи впливає взуття. Дослідження показало, що в чоловіків, які зазвичай носили легкі сандалі, деякі м'язи стопи були розвинені сильніше, ніж у тих, хто носив звичайне взуття. Але це не означає, що вузьке взуття призведе до втрати пальця в нащадків: зміни, які відбуваються протягом життя, дітям не передаються.

Підсумок

Мізинець усе ще виконує свою невелику, але корисну роботу: зовнішня сторона стопи бере на себе частину навантаження під час ходьби, а палець допомагає зберігати рівновагу та стійкість. Без нього людина зазвичай може нормально ходити — стопа пристосовується. Тож правильніше говорити не про марний палець, а про те, що його роль із часом зменшилася. Доказів того, що мізинець поступово зникає, немає: для прикладу, предкам сучасних коней знадобилися десятки мільйонів років, щоб перейти від кількох пальців до одного основного, а з людським мізинцем нічого подібного зараз не відбувається.

Читайте також