«Судний день» 13 листопада 2026 року: що насправді передбачили вчені у 1960-му

Ще у 1960 році троє дослідників опублікували в журналі Science роботу під назвою «Судний день: п’ятниця, 13 листопада 2026 року». Її авторами були австрійський учений Гайнц фон Ферстер, а також Патриція Морі та Лоуренс Аміот. Вони проаналізували дані про чисельність населення приблизно за дві тисячі років і побудували математичну модель зростання.

Модель припускала, що темпи приросту й надалі збільшуватимуться за тією самою закономірністю, що й раніше. Якщо продовжити цю тенденцію в майбутнє без змін, розрахунки приводили до «демографічної сингулярності» — моменту, коли чисельність населення прагнула б до нескінченності. Саме так і з’явилася дата 13 листопада 2026 року.

Важливо, що це не було буквальним передбаченням загибелі людства саме того дня. Йшлося про математичний сценарій, побудований на продовженні історичної тенденції зростання.

Що показала реальність

За понад шість десятиліть стало зрозуміло: модель не врахувала низку чинників, які суттєво впливають на демографію. Насамперед це падіння народжуваності в багатьох країнах і поступове уповільнення темпів приросту населення.

Сучасні розрахунки ООН не показують жодного наближення до «нескінченного» зростання. За даними World Population Prospects 2024, населення планети збільшуватиметься ще приблизно 50–60 років і досягне близько 10,3 млрд людей у середині 2080-х. Після цього прогнозується поступове скорочення — приблизно до 10,2 млрд до кінця століття.

Тож 13 листопада 2026 року не є науково підтвердженою датою кінця людства. Це лише дата, до якої привела математична модель 1960 року за умови збереження тодішньої тенденції зростання.

А що з далеким майбутнім Землі

Окремі дослідження справді розглядають дуже далеке майбутнє планети, але там ідеться не про демографію, а про зміни самої Землі та Сонця. Зокрема, робота, опублікована в Nature Geoscience, моделювала майбутнє кисневої атмосфери. Автори дійшли висновку, що багата на кисень атмосфера може зберігатися ще приблизно 1,08 млрд років, після чого через поступове збільшення сонячної активності очікуються значні зміни.

Це не прогноз конкретної дати загибелі людства, а опис природних змін, які відбуватимуться протягом надзвичайно тривалого геологічного періоду.

Підсумок

Старий прогноз про 2026 рік не справджується: сучасна демографія розвивається за зовсім іншим сценарієм, ніж припускала модель 1960 року. А питання далекого майбутнього Землі вимірюється вже не роками, а мільйонами й мільярдами років.