У Люксембурзі знайшли 141 золоту монету віком 1600 років

Історія цієї знахідки почалася у вересні 2019 року. Двоє польових працівників із металошукачем натрапили на 38 золотих монет і повідомили про це Національний інститут археологічних досліджень (INRA).

Після цього на місці розпочалися масштабні розкопки. Дослідники виявили залишки римського укріплення — бургуса — і продовжили пошуки там, де лежали перші монети. Загалом упродовж 2020–2024 років археологи знайшли 141 пізньоримський солід. Науковці не виключають, що спочатку скарб міг бути більшим, адже ця територія зазнала пошкоджень під час Другої світової війни.

Монети карбували від 362-го до 402 року нашої ери. Вони походять майже з усіх монетних дворів Римської імперії, які працювали в той період, а на самих монетах представлені майже всі тогочасні імператори. Винятками стали Магнус Максим і його син та співімператор Флавій Віктор.

Особливу увагу вчених привернуло походження частини скарбу. Сімнадцять монет виготовили у стародавній Нікомедії в Анатолії — на території сучасного турецького Ізміта. За словами дослідників, серед відомих регіональних скарбів немає аналогічної знахідки з такою великою кількістю монет із цього міста. Ще частина грошей походила з Антіохії.

Науковці припускають, що східні монети могли потрапити до Західної Європи разом із римськими військовими. Монети з Нікомедії та Антіохії датуються 364–367 роками — періодом, коли Валентиніана I проголосили імператором в Анатолії. Після виплат військам золотом він вирушив на захід для захисту рейнського кордону. Трір, де перебував імператор, розташований приблизно за 50 кілометрів від місця знахідки.

Серед скарбу виявили й кілька незвичайних екземплярів. Дві фрагментарні позолочені монети належать до типу RESTITVTOR REIPVBLICAE, а одну з них дослідники за стилістичними особливостями вважають імовірною імітацією. Питання викликав і склад металу деяких монет. Одна має темний відтінок, який може свідчити про підвищений вміст олова або срібла, однак лабораторний аналіз її складу ще не провели. Інша монета складається з двох скріплених шарів металу, що стало помітно через загнутий край; її також планують додатково дослідити.

Найбільшою загадкою залишається причина появи самого сховку. Вчені перевірили відомості про події того часу, проте не знайшли битви, великої політичної кризи чи інших потрясінь, які могли б безпосередньо пояснити рішення власника закопати золото. За оцінкою дослідників, скарб могли сховати приблизно 395 року. Водночас політична та військова ситуація в регіоні тоді залишалася відносно стабільною, а суттєві зміни відбулися вже на початку V століття.

Через рідкісність окремих екземплярів та їхній добрий стан Міністерство культури Люксембургу придбало скарб для держави приблизно за 322 тисячі доларів. Подальші дослідження монет можуть допомогти відтворити шлях золота територією Римської імперії та наблизити науковців до розгадки таємниці скарбу.