Забуті спогади можна відновити: нове дослідження про роботу пам’яті

·484 слівредакція
Дослідження

Швейцарські науковці з’ясували, що частина спогадів не зникає безслідно, а зберігається в мозку в прихованій формі, яку можна активувати за допомогою нагадування. Дослідження проводили на плодових мушках.

Нове дослідження швейцарських учених показало, що деякі забуті спогади можуть залишатися в мозку в «мовчазному» стані та бути відновленими пізніше. Експерименти на плодових мушках продемонстрували, що пам’ять не завжди стирається повністю — іноді вона лише переходить у приховану форму.

Дослідники навчили мух пов’язувати певний запах із легкими електричними розрядами. Спочатку комахи уникали цього аромату, але через 24 години така поведінка зникала. Однак коли мухам відтворили початкові умови навчання — ту саму текстуру камери та освітлення — і знову дали відчути запах, неприємний спогад повернувся, і мухи знову почали його уникати.

Аналіз мозку комах показав, що початковий патерн нервової активності, пов’язаний із пам’яттю, з часом зникав. Проте в різних групах нейронів залишався «мовчазний слід» пам’яті, який можна повторно активувати спеціальним нагадуванням. Як зазначають учені, саме нагадування відновлюють вираження пам’яті з цього прихованого стану.

Окремо дослідники виявили, що в певних умовах мухи формували так звані хибні спогади. В іншому експерименті комахи відчували запах, який не супроводжувався ударом струмом. Коли пізніше цей нешкідливий аромат використали як нагадування, мухи почали уникати його, хоча він ніколи не був пов’язаний із небезпекою. Це свідчить про те, що маніпулювання нагадуваннями може спотворювати процес відновлення спогадів і призводити до формування хибної пам’яті.

Цікаво, що мозкові шляхи, які беруть участь у формуванні хибної пам’яті, відрізняються від тих, що відповідають за відновлення справжніх спогадів. Принаймні в плодових мушок мозок обробляє відновлені та спотворені спогади через окремі нервові ланцюги.

Учені наголошують: пам’ять комах не тотожна людській, однак ці результати демонструють, як запам’ятовування може залежати від контексту збереженої інформації. Загалом висновки свідчать, що забуті спогади можуть знову з’являтися завдяки реконструктивному процесу.

Читайте також