Запах шоколаду перед тренуванням: що показало дослідження

Дослідження за участі 23 здорових чоловіків віком від початку до середини 20 років із помірним рівнем підготовки показало: знайомий запах їжі може бути пов'язаний із фізичною витривалістю. Перед експериментом учасники не їли щонайменше 10 годин, після чого їх поділили на три групи.

Кожна група отримувала один із трьох зразків для нюхання: темний шоколад із 90% какао, молочний шоколад із 60% какао або воду як контрольний варіант. Учасники виконували розгинання ніг — вправу, під час якої людина сидить і випрямляє ноги, долаючи опір тренажера. Дослідники оцінювали не лише фізичний результат, а й запитували про голод, відчуття ситості, бажання їсти та намір поїсти найближчим часом.

Аромати двох видів шоколаду діяли по-різному. Запах темного шоколаду був пов'язаний із меншим відчуттям голоду, слабшим бажанням їсти та більшим відчуттям ситості. Молочний шоколад учасники оцінювали як приємніший, але помітного впливу на апетит він не мав.

Найбільший ефект стосувався тренування. Після впливу запаху темного шоколаду з 90% какао учасники виконували приблизно на 18 повторень більше, ніж у контрольній групі. Для молочного шоколаду різниця становила близько 9 додаткових повторень. При цьому учасники не повідомляли, що тренування стало для них відчутно важчим.

Дослідники припускають, що справа може бути у зв'язку між запахами та пам'яттю. Людина роками бачить і відчуває запах їжі перед тим, як її з'їсти, тож знайомий аромат може стати сигналом для мозку: їжа зараз буде. Такі асоціації здатні запускати певні психологічні та фізіологічні реакції ще до того, як людина щось з'їла.

Темний шоколад у цьому експерименті міг створювати відчуття ситості через асоціацію з насиченою їжею. Молочний шоколад, своєю чергою, міг діяти більше як приємний стимул і своєрідна винагорода. Тобто організм міг реагувати не на сам шоколад, а на очікування того, що зазвичай відбувається після його запаху.

Водночас результати не означають, що запах шоколаду гарантовано допоможе будь-кому тренуватися довше. Дослідження було невеликим — лише 23 учасники, причому всі вони були молодими здоровими чоловіками з помірною фізичною підготовкою. Крім того, вчені не вимірювали рівень гормонів у крові або активність мозку, тому не можуть точно сказати, який саме механізм стоїть за результатами.

Є й інші обмеження. Інтенсивність запахів темного та молочного шоколаду могла відрізнятися, а учасники могли зрозуміти, коли їм давали контрольний зразок без запаху. Тому результати поки що варто сприймати як цікавий сигнал для подальших досліджень, а не як новий спосіб підвищення спортивних результатів.

Дослідники не мають відповіді й на питання, чи працюватиме запах іншої їжі. Вони припускають, що шоколад може бути не єдиною їжею, здатною викликати подібну реакцію. Важливо, щоб запах був добре знайомим людині та викликав позитивні асоціації. Теоретично подібний ефект можуть мати й інші продукти, які людина пов'язує із ситістю або задоволенням після їжі, але перевірити це можна лише в нових експериментах.

Поки що науковці встановили лише одне: у невеликій групі молодих чоловіків запах шоколаду перед і під час силового тренування був пов'язаний із помітним збільшенням кількості повторень без зростання суб'єктивного відчуття навантаження.