Жнива на Харківщині: як аграрії долають виклики війни та погоди
Попри те, що пшениця на Харківщині цьогоріч уродила краще, ніж торік, збирати її стало складніше через постійні атаки російських дронів та негоду. Розповідаємо, з якими викликами стикаються місцеві фермери.
У 2026 році аграрії Харківщини зібрали пшениці на 40% більше, ніж минулого року, однак процес жнив ускладнюють безпекові ризики та погодні умови. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що близько 7,5% площ області неможливо використовувати для засіву через удари FPV-дронів та дронів на оптоволокні, які б'ють по полях, сільгосптехніці та складах. Через російські обстріли та пожежі втрачено близько 80 гектарів на Куп'янському та Ізюмському напрямках.
Збирати врожай доводиться в умовах постійної загрози. Аграрій Іван Биков, який жнивує під Чугуєвом, розповідає, що російські дрони літають над його полями щодня, тож працювати доводиться, прислухаючись до неба. За його словами, у разі небезпеки комбайнери мусять негайно залишати техніку та ховатися.
Ще одним викликом стали дощі, які розпочалися, щойно пшениця достигла. Це гальмує роботу та впливає на якість зерна: через вологу воно уражується грибками та втрачає класність. Жнива в області стартували на початку липня із південних районів, а зараз тривають по всій території, зазначає керівниця облдепартаменту агропромислового розвитку Олена Козлітіна.
Окремою проблемою для фермерів стали низькі ціни на зерно. Експортні ціни впали втричі через пошкоджену інфраструктуру портів та дорогу логістику. Водночас зберігати збіжжя в ангарах на Харківщині небезпечно — є ризик влучань і пожеж. Тож багато хто змушений продавати зерно за безцінь або вивозити його подалі від лінії фронту.
Директор «Ландекс Агро» Гліб Гаврилов додає, що росіяни системно атакують порти, через що закупівля зерна зупинилася, а судна бояться туди заходити. Для Харківщини, яка розташована у глухому куті, єдиним нормальним шляхом експорту залишається залізниця, але тарифи на перевезення можуть зрости, що вдарить по економіці області.
Заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов зауважує, що через розширення зони досяжності дронів частина земель, які ще торік оброблялися, нині недоступна. Є поля, які засіяли, але прибрати з них врожай немає змоги. Попри це, загальна площа посівів в області не скоротилася.
Для батьків і студентів важливо розуміти: ситуація в агросекторі Харківщини напряму впливає на продовольчу безпеку регіону та ціни на продукти. Якщо експортні шляхи будуть заблоковані, а зберігання врожаю стане ще ризикованішим, це може призвести до зростання вартості зерна та борошна на внутрішньому ринку. Поки що дефіциту немає, але аграрії працюють на межі можливостей.
Читайте також
Ще в розділі «Агро»
- Продукти можуть подорожчати на 10–15% за холодний сезон — прогноз аграрної ради
- Підтримка аграріїв: які рішення ухвалили після зустрічі у влади
- Полуниця восени: скільки коштує третій урожай та чи варто чекати здешевлення
- Фермер викинув помідори: чому аграрії так роблять і що це означає для цін
- Аграрний експорт України зріс на 11%: новий рекорд попри війну





