Аналіз крові може показати ризик проблем із пам'яттю за роки до симптомів

Біологічні зміни, характерні для хвороби Альцгеймера, здатні запускатися задовго до перших помітних симптомів — іноді за роки, а в окремих випадках і за десятиліття. Через це науковці шукають біомаркери, які вказували б на такі процеси на ранньому етапі, коли ще можна встигнути з лікуванням і підтримкою.

Нова робота, опублікована в журналі Alzheimer's & Dementia: Diagnosis, Assessment & Disease Monitoring, досліджувала зв'язок чотирьох біомаркерів крові з подальшими змінами когнітивних здібностей. Її виконали науковці Медичної школи Міллера Університету Маямі.

У дослідженні взяли участь 1170 людей, середній вік яких становив 73 роки. Когнітивні тести вони проходили у 2016 році та повторно у 2022-му, а аналіз крові здавали лише раз — на старті дослідження.

Найвиразніший зв'язок дослідники виявили між рівнем білка p-tau181, пов'язаного з хворобою Альцгеймера, та майбутніми показниками пам'яті й когнітивних функцій. «P-tau181 не був пов'язаний із пам'яттю під час початкового обстеження, але був пов'язаний із показниками пам'яті через шість років», — пояснила когнітивна неврологиня Дейрдре О'Ші. За її словами, це може означати, що аналіз крові здатен дати уявлення про майбутню вразливість когнітивних функцій, якої на момент тестування ще не видно.

Окрім p-tau181, науковці вивчали Aβ42/40 (пов'язаний із бета-амілоїдними бляшками), GFAP (маркер астроцитів, клітин мозку з підтримувальною функцією) та NfL (білок, що потрапляє в кров при пошкодженні нервових волокон). Когнітивні здібності оцінювали за пам'яттю, виконавчими функціями, мовними навичками та просторово-зоровими здібностями.

На старті найсильніше з когнітивними показниками були пов'язані NfL та GFAP. Через шість років картина змінилася: вищий рівень p-tau181 відповідав нижчим показникам пам'яті та загальних когнітивних здібностей, а GFAP — гіршим результатам за пам'яттю, виконавчими функціями й загальними когнітивними показниками. Більшість учасників на початку не мали когнітивних проблем, хоча частині вже поставили діагноз легкого когнітивного порушення або деменції. Основні результати збереглися й після окремого аналізу тих, хто стартував із нормальними показниками.

О'Ші наголосила, що біомаркери крові не варто сприймати як простий «позитивний» чи «негативний» тест. «Біологія існує в континуумі. Аналізуючи рівні біомаркерів у всьому їхньому діапазоні та окремо оцінюючи пам'ять, виконавчі функції й інші когнітивні здібності, ми могли побачити закономірності, які були б втрачені, якби біомаркер або когнітивні функції зводилися до однієї категорії», — зазначила дослідниця.

Що це означає практично

Поєднання p-tau181 і GFAP потенційно може допомогти виявляти людей із підвищеним ризиком когнітивних проблем у найближчі кілька років. Водночас автори наголошують: один аналіз не передбачає, що в людини обов'язково розвинеться деменція. Вони також не вважають, що існує єдиний універсальний «найкращий» аналіз крові для раннього виявлення хвороби Альцгеймера — різні тести можуть застосовуватися для різних біомаркерів і на різних етапах життя.

У майбутніх дослідженнях науковці планують довше спостерігати за учасниками, регулярно проводячи і аналізи крові, і когнітивні тести, а також порівняти рівні p-tau181 і GFAP із реальними випадками хвороби Альцгеймера та інших форм деменції. Автори підкреслюють, що ця робота стосувалася саме когнітивного зниження й проблем із пам'яттю, пов'язаних із деменцією, а не деменції як такої, тож результати поки не означають, що простий аналіз крові за шість років точно встановить майбутній діагноз.

Підсумок

Якщо у вас чи ваших близьких з'являються скарги на пам'ять, це привід звернутися до лікаря, а не самостійно інтерпретувати можливі аналізи: біомаркери крові поки що залишаються інструментом досліджень, а не готовим тестом для постановки діагнозу. Що більше ранніх біологічних сигналів вдасться виявити та перевірити, то точнішими в перспективі можуть стати методи оцінки ризику.