Колір шерсті кота: що він розповідає про стать тварини

Колір котячої шерсті визначається двома пігментами: еумеланіном (чорні та коричневі відтінки) і феомеланіном (руді, помаранчеві та кремові). Гени регулюють, який пігмент виробляється, у якій кількості та на яких ділянках шерсті. Комбінація цих процесів створює все різноманіття забарвлень — від однотонних до смугастих, плямистих чи черепахових.

Смужки та візерунки на шерсті з'являються завдяки гену агуті, який визначає чергування світлих і темних ділянок на кожній волосині. Залежно від роботи інших генів виникають різні типи таббі — тонкі смуги, завитки, плями або рівномірне «тикування». Навіть у котів із суцільним забарвленням іноді можна помітити «примарні» смуги при яскравому світлі. А от у рудих котів таббі-малюнок проявляється практично завжди, тому повністю однотонних рудих котів без жодних слідів смуг не існує.

Довгий час учені знали, що руде забарвлення пов'язане з Х-хромосомою, але точна мутація залишалася невідомою. У 2025 році дослідники Стенфордського університету встановили, що ключову роль відіграє ген ARHGAP36. Мутація цього гена активує його в пігментних клітинах, де він зазвичай вимкнений, що змінює вироблення пігменту та призводить до рудого забарвлення.

Оскільки ген розташований на Х-хромосомі, його успадкування відрізняється в самців і самок. Коти мають лише одну Х-хромосому, тому їм достатньо однієї копії мутації, щоб шерсть стала рудою. Саме тому приблизно 75–80% рудих котів — самці. У самок дві Х-хромосоми, і на ранньому етапі розвитку клітини випадково інактивують одну з них. Якщо одна хромосома несе мутацію рудого забарвлення, а інша — ні, різні ділянки шкіри виробляють різні пігменти. Так виникає мозаїчний черепаховий або триколірний візерунок. Самці з таким забарвленням народжуються вкрай рідко — зазвичай через генетичну комбінацію XXY, і вони майже завжди безплідні.

Щодо зв'язку кольору шерсті з характером, наукового підтвердження стереотипам про «дурних» рудих котів чи «норовливих» черепахових кішок немає. Темперамент тварини більше залежить від індивідуальних рис, соціалізації в ранньому віці, середовища та досвіду, ніж від пігментації.

Для власників котів це означає: колір шерсті — цікава генетична особливість, але не показник характеру чи здоров'я. Якщо ви обираєте кота за темпераментом, звертайте увагу на його поведінку та умови вирощування, а не на забарвлення.