Херсонські аграрії зібрали зернові, але втратили кавуни через дрони РФ

За даними департаменту розвитку сільського господарства і зрошення Херсонської ОДА, зернові та зернобобові вже зібрали на площі 114 тисяч гектарів, намолотили понад 360 тисяч тонн. Найбільше — 170 тисяч гектарів — займає озима пшениця, 10 тисяч гектарів — ячмінь, 7,8 тисячі гектарів — горох. Триває збір технічних культур: скошено 22 тисячі гектарів, з яких майже 7 тисяч — льон.

Директор департаменту Дмитро Юнусов каже, що погодні умови цьогоріч були сприятливими, тому врожайність зернових перевищує торішню у три-чотири рази. Середня врожайність пшениці по області становить 32 центнери з гектара, а на полях, де був пар, — понад 60 центнерів. Ячмінь дає більш ніж 30 центнерів з гектара. «Таких врожаїв деякі фермери не бачили десятки років», — зазначив посадовець.

Інша картина із соняшником: на початку він мав добрий вигляд, але через тривалу відсутність дощів частина посівів погоріла. Замість очікуваних 20 центнерів з гектара ледь вдається вийти на середній показник у 12 центнерів.

Найбільших збитків зазнали ті, хто вирощував кавуни й дині. Через дронову небезпеку покупці відмовлялися їхати на поля. «Якщо в день необхідно було десять фур, то вісім з них відмовились одразу, дві приїхали. І більшість кавунів у фермерів залишились, на жаль, на полі», — розповів Юнусов. Зібрати вдалося близько десяти тисяч тонн — утричі-вчетверо менше, ніж розраховували.

Фермер Олександр, який висадив 30 гектарів кавунів і два гектари динь у Херсонському районі, каже, що врожай був хороший: окремі гібриди дали по 70–80 тонн. «Цей рік, напевно, був найкращим за відсотком Брікса, тобто за солодкістю, і він був дуже схожий на лівий берег», — сказав він. Реалізувати продукцію вдалося лише завдяки постійним клієнтам, і то зі знижками, бо покупці бояться їхати.

За словами фермера Віталія Олексієнка, який вирощує зернові на півтори тисячі гектарів, цей рік був найважчим через брак робочих рук і небезпеку. Через пожежі господарство втратило 20 гектарів ріпаку і трохи пшениці, решту врожаю вдалося врятувати. Весняні дощі дали добрий результат по озимому ріпаку й пшениці.

Через погодні умови та обстріли аграрії змінюють структуру посівів. Вони відмовляються від сої, кукурудзи та соняшнику на користь посухостійкіших культур. Цьогоріч кукурудзу посіяли лише на 300 гектарах — на крапельному зрошенні. Натомість збільшуються площі під льон і горох: льон стійкіший до посухи, за ціною близький до соняшнику і є кращим попередником.

Що це означає для споживачів і студентів аграрних спеціальностей. Херсонщина залишається важливим регіоном для виробництва зерна, овочів і баштанних, але частина полів просто не обробляється через загрозу ударів. Площі під пшеницею, ячменем і горохом збереглися, тож пропозиція зерна на внутрішньому ринку є. Водночас кавунів і динь із правобережжя буде менше, ніж могло бути, а ціни формуватимуться з огляду на складнощі з логістикою.

Наступного року площі посівів, імовірно, скоротять ще більше: зона ураження дронами розширилася до 40 кілометрів, а запасів вологи в ґрунті майже немає. «Наші фахівці аналізують запаси вологи в ґрунті і їх майже немає, тому наші аграрії вимушені сіяти реально в сухий ґрунт», — зауважив Юнусов. Попри це фермери планують сіяти озимий ріпак і сподіваються на дощі.