Собаки знижують стрес лише за умови емоційного зв'язку

·398 слівредакція
Освіта

Австралійські науковці підтвердили: власники собак справді менше тривожаться і почуваються менш самотніми. Проте цей ефект працює лише тоді, коли між людиною та твариною є справжній емоційний контакт.

Дослідники з Університету Ла Троба в Австралії проаналізували низку наукових робіт і дійшли висновку: життя з собакою часто пов'язане з нижчим рівнем тривожності, меншим відчуттям самотності та кращою емоційною регуляцією. Втім, науковці застерігають від сприйняття цих даних як універсального рецепту щастя.

Гормональний фон справді реагує на взаємодію з твариною. У 2019 році група дослідників під керівництвом Сари Маршалл-Пескіні виявила, що ласкаве спілкування з собакою підвищує рівень окситоцину — гормону, пов'язаного з прихильністю та довірою. Пізніші дослідження додали, що контакт із собакою також помітно знижує кортизол, головний гормон стресу. Навіть кілька хвилин поруч із твариною покращують самопочуття, і біохімічні показники це підтверджують.

Окрім гормонів, собака змінює спосіб життя: змушує більше гуляти, спілкуватися з сусідами та іншими власниками тварин у парку. Для літніх людей це особливо важливо — метааналіз 2022 року, що охопив 24 дослідження, зафіксував: власники домашніх тварин рідше скаржаться на хронічну самотність. Цікаво, що собаки поводяться з людьми інакше, ніж коти, — вони частіше готові допомагати без очевидної вигоди, що також впливає на характер зв'язку.

Окрему увагу науковці приділили підліткам. Дослідження Токійського університету спостерігало за 343 тринадцятирічними учасниками, з яких 96 жили з собакою. Через рік у цих підлітків зафіксували менше соціальної замкненості, агресії та агресивної поведінки порівняно з ровесниками без тварин. До того ж у власників собак виявили дещо інший склад мікробіому слини — зокрема, більше бактерій Streptococcus і Prevotella. Схожі ефекти раніше спостерігали й щодо інших домашніх тварин у дитячому віці.

Професор Стефан Ребер з Ульмського університету наголошує: більшість цих досліджень показують асоціацію, а не пряму причинність. Можливо, спокійніші та соціально активніші люди частіше заводять собак, а не навпаки. Сама наявність тварини вдома нічого не гарантує: собака, який тягне повідець, гризе меблі та не дає спати, може стати додатковим джерелом стресу.

Ключовий висновок огляду: працює саме якість стосунків, а не факт володіння собакою. Що глибший емоційний контакт із твариною, то помітніший психологічний ефект. Для батьків і студентів це означає: перед тим як заводити собаку, варто оцінити, чи готові ви вибудовувати з нею справжній зв'язок, а не просто мати тварину вдома.

Читайте також