Оксана Пахльовська святкує ювілей: шлях від заборони навчатися в Києві до світового визнання

Оксана Пахльовська народилася 18 вересня 1956 року в Києві. Вона — донька поетеси Ліни Костенко та польського прозаїка Єжи Яна Пахльовського. Її родина зазнала тиску радянської системи: мати перебувала в опалі, а дід Василь Костенко був репресований.

Коли в 1970-х Пахльовська вирішила вступати до Київського університету, їй прямо дали зрозуміти, що цього робити не варто. За словами самої науковиці, їй «чітко сказали, що в Київський університет може не потикатись». Через це вищу освіту вона здобула в Московському державному університеті за спеціальністю «італійська мова і література». Там на той час діяла одна з найсильніших шкіл романістики та італістики в СРСР.

Парадоксально, але саме ця вимушена зміна міста дала їй доступ до ширшого культурного середовища. У Москві вона познайомилася з представниками різних національних культур та інтелігенцією, які критично ставилися до тоталітарної системи й боролися за свободу незалежно від національності.

Після закінчення МДУ в 1980 році Пахльовська повернулася до Києва та вступила до аспірантури Інституту літератури імені Тараса Шевченка. Згодом захистила кандидатську дисертацію. Її наукові зацікавлення охоплюють українську та європейську літературу, культурологію, українсько-італійські зв'язки та європейську інтеграцію України.

Багато років дослідниця жила й працювала в Італії. Вона була професоркою Римського університету Ла Сапієнца, завідувала кафедрою українознавства при Департаменті європейських та інтеркультурних студій на факультеті літератури і філософії. Викладала курси україністики та славістики, перекладає з італійської, іспанської та старопровансальської мов. Водночас не розривала зв'язків з Україною — залишалася науковою співробітницею відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Шевченка НАН України. У 2000 році там захистила докторську дисертацію, присвячену концептуалізації української літератури як невіддільної частини європейської цивілізації.

Після початку повномасштабної війни РФ проти України Оксана Пахльовська живе разом із мамою в Києві, але продовжує віддалено співпрацювати з Римським університетом.

Серед її відомих праць — поетична збірка «Долина храмів» (1988), дослідження «Українсько-італійські літературні зв'язки XV–XX ст.» (1990) та «Civiltà letteraria ucraina» («Українська літературна цивілізація», Рим, 1998). Найбільшу популярність здобула книжка «Ave, Europa!» — збірка публіцистичних і культурологічних текстів про Україну, українську ідентичність та цивілізаційний вибір. За неї у 2010 році Пахльовська отримала Національну премію України ім. Тараса Шевченка.

Для батьків і студентів ця історія — нагадування, що освітні обмеження не визначають майбутнього. Навіть коли вступ до омріяного вишу стає неможливим, знання й наполегливість здатні відкрити інші шляхи — і зрештою привести до визнання.